ПОГЛЯД ОЧЕВИДЦЯ: 900-РІЧНИЙ ЮВІЛЕЙ ХРЕЩЕННЯ РУСІ У КИЄВІ У ЛИСТІ ПЕТРА ВАСИЛЬЧИКОВА ДО ГРИГОРІЯ ҐАЛАҐАНА

Анотація

Архіви української еліти є важливим джерелом для реконструкції життя соціуму у XIX ст. Публікація документа із зібрання родини Ґалаґанів презентує приватний погляд на одну зі значущих подій у соціально-політичній історії Російської імперії. Це відзначення 900-річного ювілею Хрещення Русі у Києві влітку 1888 року. Доцільність публікації зумовлена й тим, що у цьому році виповнюється 130 років з моменту події, про яку йдеться у цьому документі. Святкування 900-річчя Хрещення Русі повністю відповідало прагненню імперської влади використати минуле для створення ідеологічно-духовних міфів, які б сприяли укріпленню самодержавної системи правління через єднання держави та церкви. В останній третині XIX ст. Російська імперія активно долучилася до загальноєвропейських практик «винайдення традиції» (Е. Гобсбаум) для більш успішного позиціонування себе як держави на світовій арені. Але практика імперських ювілеїв мала не тільки зовнішньополітичне, але й внутрішнє завдання. Вона прагнула нівелювати національний чинник життєдіяльності народів багатонаціональної імперії, передусім український, та укріпити «простір влади» шляхом ліквідації окремішнього. Лист Петра Васильчикова до Григорія Ґалаґана допомагає усвідомити ставлення до цієї події помітних представників суспільно-політичного життя імперії кінця XIX ст. Водночас він містить багато деталей для реконструкції повсякденного життя Києва у момент відзначення ювілею.