ФУНКЦІОНУВАННЯ СТАНОВИХ ІНСТИТУЦІЙ ДВОРЯНСТВА ПІВДЕННО-ЗАХІДНИХ ГУБЕРНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ В КІНЦІ ХІХ — НА ПОЧАТКУ ХХ СТ.

Ольга Барвінок

Анотація


У статті розглянуто питання функціонування станових інституцій дворянства Південно-Західного краю після Січневого повстання 1863–1864 рр. Політико-правова реальність Російської імперії на рубежі ХІХ — поч. ХХ ст. призвела до того, що станові привілеї місцевого шляхетства / дворянства опинилися в неоднозначному становищі. Дворянство було вимушене враховувати нові порядки самодержавної влади, але при цьому статус дворянської опіки залишався незмінним.

 

В статье рассмотрен вопрос функционирования сословных учреждений дворянства Юго-Западного края после Январского восстания 1863–1864 гг. Политико-правовая реальность Российской империи на рубеже XIX — нач. ХХ вв. привела к тому, что сословные привилегии местной шляхты / дворянства оказались в неопределенном положении. Дворянство было вынуждено учитывать новые порядки самодержавной власти, но при этом статус дворянской опеки оставался неизменным.

 

The aim of the article is to highlight the problem of functioning of the nobility class institutions of South-West region after the banning of the iractivities as a resul to the Polish January Uprising in 1863–1864. Political and legal reality of the Russian Empire in the late 19th — early 20th century endangered the class privileges of the entire limitation or even cancelling. In such circumstances, the representatives of the privileged class, and especially the local Polish minority, had to adapt to the new order of autocratic power. The procedure for the elections, which were traditional event in the region, was limited by the partial appointment of some offi cials mainly from among the Russian nobility. The positions of the provincial and district leaders were not
canceled, but rather included the expansion of their functions and responsibilities. For example, the position of the district leader included the obligations of mediator and provincial leader became not only a trustee of educational institutions. The nobility was included to committees working on diff erent issues of local and national importance. The quite acute was the promotion and payment of the grants to offi cials, the rules of nobility funds activity. It was remained unchanged until 1917, and in certain regions until 1919, the status
and activities of nobility tutelage, which competence was determined by care for abandoned and neglected estates of privileged class representatives of the Russia Empire society.
So, because of the historical circumstances, which took place in the early 20th century, the nobility as a social link transformed since the government and its priorities and, of course, management mechanisms had changed. Although until the fall of the Romanov dynasty in south-wester \n provinces such class institutions as provincial governments and district leader of nobility, deputy county assembly and nobility tutelage had been functioning, but they were completely controlled by the state. All noble privileges, including the right of corporate activities were canceled by manifesto of 1917. The confrontation between the nobility and autocracy would replace by cooperation. But because of circumstances during 1863–1917s the preferable situation had not happened. Instead, autocratic government made the county and provincial institutions fi rstly work with the state aff airs, and then — noble class. Most of the positions were appointed, the preference was given to the nobles of Russian origin. The aim was to ensure the imperial interests in the region. The process of confrontation
between the authorities and the Polish nobility, which owned the majority of lands in the region, was prior to the introduction of the South-West provinces of elected Zemstvo, which were formed not on class, but on ethnic basis.

 


Ключові слова


Російська імперія, південно-західні губернії, шляхта, дворянство, дворянські вибори, предводителі дворянства, дворянські опіки

Повний текст:

PDF

Посилання


ДЖЕРЕЛА

Аксаков И.С. Польский вопрос и западнорусское дело. Еврейский вопрос. 1860–1886. [Текст] / И.С. Аксаков // Сочинения — СПб., 1900. — Т. 3. — 570 с.

Архипова Т.Г. История государственной службы в России XVIII–XIX века [Текст] / Т.Г. Архипова, М.Ф. Румянцева, А.С. Сенин. — М. : РГУ, 1999. — 230 с.

Беккер С. Миф о русском дворянстве / С. Беккер. — М. : Новое литературное обозрение, 2004. — 344 с.

Бовуа Д. Битва за землю в Україні 1863–1914 рр.: поляки в соціоетнічних конфліктах / Д. Бовуа. — К. : Критика, 1998. — 336 с.

Всеподданейший отчет киевского, подольского и волынского генерал-губернатора. 1909–1910 гг. — Б.м., б.д. — 24 с.

Вуич Н.И. К столетию Комитета министров 1802–1902 / Н.И. Вуич. — СПб., 1902. — 127 с.

Дворянский календарь на 1899 г. — СПб., 1899. — 103 с.

Дякин В. С. Национальный вопрос во внутренней политике царизма (ХІХ — начало ХХ в.) / В.С. Дякин. — СПб. : ЛИСС, 1998. — 263 с.

Западные окраины Российской империи / научн. ред.: М. Долбилов, А. Миллер. — М. : Новое литературное обозрение, 2006. — 608 с.

Корелин А.П. Дворянство в пореформенной России. 1861–1904 гг. Состав, численность, корпоративная организация / А.П. Корелин. — М. : Наука, 1979. — 304 с.

Корелин А.П. Институт предводителей дворянства / А.П. Корелин // История СССР. — 1978. — № 3. — С. 32–36; Корелин А.П. Российское дворянство и его сословная организация (1861–1904 гг.) / А.П. Корелин // История СССР. — 1971. — № 5. — С. 56–81.

Лелива. Русско-польские отношения. Очерк / Лелива. — Лейпциг, 1895.

Миллер А.И. «Украинский вопрос» в политике властей и русском общественном мнении (вторая пол. ХІХ в.) / А.И. Миллер. — СПб. : Алетейя, 2000. — 260 с.

Памятная книжка Подольской губернии на 1911 год / сост. В.В. Филимонов. — Каменец-Подольский, 1911. — 296 с.

Плансон А.А. О дворянстве в России / А.А. Плансон. — СПб., 1893. — 103 с.

Полное Собрание Законов Российской империи (далее — ПСЗ РИ), 2 собрание. — СПб., 1865. — Т. 37: 1862. — № 37992.

ПСЗ РИ, 2 собрание. — СПб., 1866. — Т. 38: 1863. — № 39935; № 40180

ПСЗ РИ, 2 собрание. — СПб., 1866. — Т. 39: 1863. — № 40656.

ПСЗ РИ, 2 собрание. — СПб., 1871. — Т. 42: 1867. — № 44110.

ПСЗ РИ, 3 собрание. — СПб., 1886. — Т. 3: 1886. — № 1546.

Там само. — СПб., 1904. — Т. 22: 1902. — № 21641.

Там само. — СПб., 1908. — Т. 25: 1905. — № 26163.

Різниченко С. Запровадження земств на Правобережній Україні / С. Різниченко // Київська старовина. — 1999. — № 4. — С. 143.

Свод законов Российской империи повелением. Законы о состояниях. — СПб., 1842, п. 160–163.

Середонин С.М. Исторический обзор деятельности Комитета Министров / С.М. Середонин. — СПб., 1902. — Т. 3, ч. 1. — 358 с.

Соловьев Ю.Б. Самодержавие и дворянство в 1902–1907 гг. / Ю.Б. Соловьев. — Л. : Наука, 1981. — 256 с.

Центральний державний історичний архів України у м. Київ (далі — ЦДІАУК України). — Ф. 442. — Оп. 45. — Спр. 45. — 110 арк.

ЦДІАУК. — Ф. 442. — Оп. 45. — Спр. 570. — Арк. 68 зв.; оп. 48. — Спр. 257. — 36 арк.; оп. 50. — Спр. 379. — 22 арк.; оп. 51. — Спр. 64. — 3 арк.; оп. 51. — Спр. 385. — 17 арк.; оп. 523. — Спр. 164. — 9 арк.; оп. 527. — Спр. 20. — 24 арк.; оп. 528. — Спр. 318. — 13 арк.; оп. 623. — Спр. 94. — 7 арк.; оп. 625. — Спр. 402. — 4 арк.; оп. 627. — Спр. 499. — 86 арк.; оп. 633. — Спр. 54. — 20 арк.; оп. 635. — Спр. 251. — 9 арк.; оп. 635. — Спр. 569. — 52 арк.; оп. 635. — Спр. 679. — 16 арк.; оп. 639. — Спр. 767. — 8 арк.; оп. 640. — Спр. 151. — 37 арк.; оп. 640. — Спр. 307. — 106 арк.; оп. 641. — Спр. 119. — 18 арк.; оп. 657. — Спр. 13. — 15 арк.; оп. 707. — Спр. 42. — 148 арк.

Шандра В. Адміністративні установи Правобережної України кінця ХVІІІ — початку ХХ ст. в російському законодавстві: джерелознавчий аналітичний огляд / В. Шандра. — К., 1998. — 75 с.

Шандра В. Генерал-губернаторства в Україні: ХІХ — початок ХХ ст. / В. Шандра. — К., 2005. — 427 с.

REFERENCES

Aksakov I.S. Polskii vopros i zapadno-russkoe delo. Yevreiskii vopros. 1860–1886 / I.S. Aksakov // Sochineniia. — SPb., 1900. — T. 3. — 570 s.

Arkhipova T.G. Istoriia gosudarstvennoi sluzhby v Rossii XVIII — XIX veka / T.G. Arkhipova,

M.F. Rumiantseva, A.S. Senin. — M. : RGGU, 1999. — 230 s.

Bekker S. Mif o russkom dvorianstve: Dvorianstvo i privilegii poslednego perioda imperatorskoi Rossii / S. Bekker. — M. : Novoie literaturnoie obozreniie, 2004. — 344 s.

Bovua D. Bytva za zemlyu v Ukraini 1863–1914 rr.: Poliaky v sotsio-etnichnykh konfl iktakh /

D. Bovua. — K. : Krytyka, 1998. — 336 s.

Vsepoddaneishii otchet kievskogo, podolskogo i volynskogo general-gubernatora. 1909–1910gg. — B.m., b.d. — 24 s.

Vuich N.I. K stoletiiu Komiteta ministrov 1802–1902 / N.I. Vuich. — SPb., 1902. — 127 s.

Dvorianskii kalendar na 1899 g. — SPb., 1899. — 103 s.

Diakin V.S. Natsionalnyi vopros vo vnutrennei politike tsarizma (ХІХ — nachalo ХХ v.) / V.S. Diakin. — SPb. : LISS, 1998. — 263 s.

Zapadnyie okrainy Rossiiskoi imperii / nauchn. red.: M. Dolbilov, A. Miller. — M. : Novoie literaturnoie obozreniie, 2006. — 608 s.

Korelin A.P. Dvorianstvo v poreformennoi Rossii. 1861–1904 gg. Sostav, chislennost, korporativnaia organizatsiia / A.P. Korelin. — M. : Nauka, 1979. — 304 s.

Korelin A.P. Institut predvoditeley dvoryanstva / A.P. Korelin // Istoriya SSSR. — 1978. — № 3. — S. 32–36.

Leliva. Russko-polskiie otnosheniia. Ocherk / Leliva. — Leiptsig, 1895.

Miller A.I. «Ukrainskii vopros» v politike vlastei i russkom obschestvennom mnenii (vtoraia polovina XIX v.) / A.I. Miller. — SPb. : Aleteia, 2000. — 260 s.

Pamiatnaia knizhka Podolskoi gubernii na 1911 god / Sost. V.V. Filimonov. — Kamenets-Podolskii, 1911. — 296 s.

Planson A.A. O dvorianstve v Rossii / A.A. Planson. — SPb., 1893. — 103 s.

Polnoe Sobraniie Zakonov Rossiiskoi imperii (dalI — PSZ RI), 2 sobraniie. — SPb., 1865. — T. 37: 1862. — № 37992.

PSZ RI, 2 sobraniie. — SPb., 1866. — T. 38: 1863. — № 39935; № 40180.

PSZ RI, 2 sobraniie. — SPb., 1866. — T. 39: 1863. — № 40656.

PSZ RI, 2 sobraniie. — SPb., 1871. — T. 42: 1867. — № 44110.

PSZ RI, 3 sobraniie. — SPb., 1886. — T. 3: 1886. — № 1546.

PSZ RI, 3 sobraniie. — SPb., 1904. — T. 22: 1902. — № 21641.

PSZ RI, 3 sobraniie. — SPb., 1908. — T. 25: 1905. — № 26163.

Riznychenko S. Zaprovadzhennia zemstv na Pravoberezhnii Ukraini / S. Riznychenko // Kyivska starovyna. — 1999. — № 4. — S. 143.

Svod zakonov Rossiyskoi imperii poveleniiem. Zakony o sostoianiiah/ — SPb., 1842. — P. 160–163.

Seredonin S.M. Istoricheskii obzor deiatelnosti Komiteta Ministrov / S.M. Seredonin. — SPb., 1902. — T. 3, сh. 1. — 358 s.

Soloviev Yu.B. Samoderzhaviie i dvorianstvo v 1902–1907 gg. / Yu.B. Soloviev. — L. : Nauka, 1981. — 256 s.

Tsentralnyi derzhavnyi istorychnyi arkhiv Ukrainy u m. Kyiv (dali — TsDIAUK). — F. 442. — Оp. 45. — Spr. 45. — 110 ark.

TsDIAUK. — F. 442. — Оp. 45. — Spr. 570. — ark. 68 zv.; Оp. 48. — Spr. 257. — 36 ark.; Оp. 50. — Spr. 379. — 22 ark.; Оp. 51. — Spr. 64. — 3 ark.; Оp. 51. — Spr. 385. — 7 ark.; Оp. 523. — Spr. 164. — 9 ark.; Оp. 527. — Spr. 20. — 24 ark.; Оp. 528. — Spr. 318. — 13 ark.; Оp. 623. — Spr. 94. — 7 ark.; Оp. 625. — Spr. 402. — 4 ark.; Оp. 627. — Spr. 499. — 86 ark.; Оp. 633. — Spr. 54. — 20 ark.; Оp. 635. — Spr. 251. — 9 ark.; Оp. 635. — Spr. 569. — 52 ark.; Оp. 635. — Spr. 679. — 16 ark.; Оp. 639. — Spr. 767. — 8 ark.,

Оp. 640. — Spr. 151. — 37 ark.; Оp. 640. — Spr. 307. — 106 ark.; Оp. 641. — Spr. 119. — 18 ark.; Оp. 657. — Spr. 13. — 15 ark.; Оp. 707. — Spr. 42. — 148 ark.

Shandra V. Administratyvni ustanovy Pravoberezhnoi Ukrainy kintsia ХІХ — pochatku ХХ st. v rosiyskomu zakonodavstvi: dzhereloznavchyi analitychnyi ohliad / V. Shandra. — K., 1998. — 75 s.

Shandra V. Heneral-hubernatorstva v Ukraini: ХІХ — pochatok ХХ st. / V. Shandra. — K., 2005. — 427 s.


Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.