Вимоги до статті

Структура роботи

Угорі з лівої сторони зазначається УДК статті.

Нижче, через один абзацний рядок, подається українською та англійською мовою ім’я та прізвище автора, персональні відомості (науковий ступінь, вчене звання, посада, місце роботи, місто, країна, електронна адреса, контактний телефон) та міжнародний ідентифікатор ORCID у вигляді гіперпосилання (кегль 14, жирний). Для отримання ORCID слід зареєструватися на сайті: https://orcid.org/. Редакція звертає увагу, що профіль автора в ORCID повинен бути заповненим (відомості про автора, афіляція, публікації та ін.).

Через один абзацний рядок по центру (не з абзацного відступу) назва статті українською мовою (до 10 слів, кегль 16, жирний).

Далі, з абзацного відступу українською мовою анотація (800–1000 друкованих знаків з пробілами, кегль 12, міжрядковий інтервал – 1) та ключові слова (5–7 слів, кегль 12).

Через один абзацний рядок по центру, не з абзацного відступу назва статті англійською мовою (до 10–12 слів, кегль 16, жирний).

Далі, з абзацного відступу англійською мовою розширена анотація (1800–2000 друкованих знаків з пробілами, кегль 12, міжрядковий інтервал 1) та ключові слова (5–7 слів, кегль 12).

Анотація має містити наступну інформацію: важливість обраної теми, мету, методи дослідження (лише за умови, якщо використовується оригінальна методологія, а не традиційний методологічний інструментарій), наукова новизна, вагомість отриманих  результатів.

Після вихідної інформації подається основний виклад матеріалу. Відповідно до вимог, стаття повинна відповідати наступній структурі: 1) постановка питання, його зв’язок із науковими чи практичними завданнями; 2) аналіз останніх досліджень і публікацій; 3) формулювання мети і завдань; 4) виклад основного матеріалу; 5) висновки і перспективи подальших розвідок; 6) подяки (за потреби).

Наприкінці статті зазначається References.

 

Правила оформлення тексту статті

Технічні параметри:

  • обсяг статті – від 0,75 до 1 друк. арк. (від 30 000 до 60 000 друкованих знаків з пробілами) із урахуванням посилань, списку літератури та додатків;
  • формат документу – текстовий редактор Microsoft Word;
  • шрифт – Times New Roman;
  • розмір шрифту – 14;
  • абзацний відступ – 1,25;
  • міжрядковий інтервал – 1,5;
  • вирівнювання тексту статті – по ширині;
  • усі береги – 2 см.

Сторінки статті не нумеруються.

Для позначення сторічь (і в назві статті, і в тексті) варто використовувати арабські цифри – 19 ст., 21 ст.

Виділяти слова курсивом, напівжирним, змінювати, зменшувати чи збільшувати шрифт не можна. У тексті необхідно розрізняти дефіс «-» і тире «–». Між місяцями, роками, століттями слід ставити тире «–», наприклад: в січні – лютому 1911 р., 1648–1654 рр., 18–19 ст., наприкінці 19 – у першій половині 20 ст. Не допускаються підкреслення та подвійні пробіли.

Таблиці та інші графічні зображення супроводжуються відповідними підписами (кегль 12, жирний, курсив, вирівнювання по центру) за наступним принципом:

назви таблиць, діаграм, схем розміщуються зверху над поданим матеріалом (Таблиця 1. Динаміка…; Діаграма 1. Розвиток...; Схема 1. Структура…);

назви ілюстрацій та фотографій подаються знизу після зображення (Рис. 1. Портрет…).

Фотографії та інші візуальні елементи (чорно-білі, з градаціями сірого кольору) розміщуються як у самому тексті статті, так і надсилаються окремо у вигляді самостійних файлів в одному з поширених форматів (TIFF, PCX, JPG, BMP, CDR). Допускається використання загальноприйнятих скорочень.

У назві статті персональні імена подаються за наступним принципом: ім’я та прізвище (без по-батькові). Під час першої згадки у тексті статті ім’я та прізвище особи подаються повністю, а далі лише ініціал імені та прізвище. Ініціали біля прізвищ (В. Лавренов), скорочення типу «і т. п.», «і т. д.», XX ст., назви населених пунктів, наприклад, м. Чернівці, друкуються через нерозривний пробіл (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Пробіл). Скорочення типу 80-ті, 2-го друкуються через нерозривний дефіс (одночасне натискання клавіш Сtrl+Shift+Дефіс).

 

Посилання у тексті

Посилання на використану літературу та джерела подаються мовою оригіналу у вигляді підрядкових автоматичних посилань (виноски), оформлених за ДСТУ 2015.

За першого підрядкового посилання на історіографічний текст його бібліографічний опис подається повністю:

1Водотика Т. Типологія міст Наддніпрянської України в контексті формування культури підприємництва в другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. Регіональна історія України. 2014. Вип. 8. С. 156.

Друге посилання на той самий текст подається скорочено:

2Водотика Т. Типологія міст … С. 160.

Якщо є потреба послатися кілька разів підряд на той самий текст, то замість автора та назви слід зазначати – Там само (Ibid. – для видань латиницею; Там же – для російськомовних текстів), вказавши на потрібну сторінку та, якщо необхідно, номери томів, випусків тощо. Там само. С. 162.

Допускається відтворення цитованого уривка не з першоджерела, а з іншої публікації. Тоді у виносках слід вказати джерело запозичення у такому форматі: Цитування за: Петровський-Штерн Й. Штетл: золота доба єврейського містечка / Пер. з англ. Яр. Стріхи. Київ: Критика, 2019. С. 210.

Посилання на архівні документи подаються у скороченій формі із зазначенням основних вихідних даних (місце, шифр, аркуш тощо). За першої згадки архівного джерела назва інституції подається повною, а надалі у скороченому варіанті чи у вигляді абревіатури. Наприклад:

1Центральний державний історичний архів України в м. Києві (ЦДІАК України). Ф. 285. Оп. 1. Спр. 546. Арк. 108.

2ЦДІАК України. Ф. 278. Оп. 2. Спр. 6. Арк. 44–46 зв.

Технічні параметри оформлення виноски:

  • розмір шрифту – 10;
  • міжрядковий інтервал – 1;
  • вирівнювання тексту – по ширині.

 

References

Наприкінці статті зазначається References, у якому виносяться лише тексти, які мають автора (упорядника, головного редактора). References оформлюється відповідно до вимог стилю APA (American Psychological Association) та подається латинським шрифтом.

Праці латиницею подаються в оригінальній формі. Публікації, які написані не латинською абеткою (кирилиця, китайська, японська, корейська, арабська, фарсі, іврит, гінді та ін.) слід транслітерувати. Якщо у книзі, журналі чи статті зазначено англомовний варіант назви роботи, то в References слід зазначити саме його без додаткової транслітерації.

Для транслітерації назв книг (журналів, збірників), статей тощо слід користуватися онлайн-конвертерами окремо для української та російської мов. Рекомендуємо наступні ресурси:

Під час транслітерації прізвищ та імен авторів обов’язково слід звірятися з офіційними варіантами, які автори використовують у власних публікаціях, наукових профілях та наукометричних базах. Як приклад, можна уточнити транслітерацію імені та прізвища автора за Google Sholar чи ORCID.

В оформленні References необхідно (за наявності) проставляти ідентифікатор DOI або URL адресу офіційного сайту, де розміщена публікація.

Технічні параметри оформлення References:

  • розмір шрифту – 14;
  • міжрядковий інтервал – 1,5;
  • вирівнювання тексту – по ширині.

Приклади оформлення підрядкових посилань (виноски) та References: завантажити документ

 

Подання матеріалів

Матеріали для журналу слід надіслати на електронну пошту журналу istorstudio@kubg.edu.ua та відповідального секретаря m.budzar@kubg.edu.ua

 

Від редколегії

Науковий часопис публікує матеріали авторів зі ступенем та без ступеня у пропорції 70/30. Публікація матеріалів авторів без ступеня здійснюється на конкурсній основі, а у випадку, коли матеріали є рівноцінними, до публікації приймається той, що був поданий раніше. Особи, що не мають наукового ступеня до статті додають рекомендацію (відгук) наукового керівника.

З метою удосконалення наукового іміджу часопису колектив редакції вітає використання у статтях найновіших публікацій, що мають ідентифікатор DOI та індексуються у бібліографічних базах Scopus і Web of Science.

Тексти, оформлення яких не відповідає вищезазначеним вимогам, будуть відхилені. Рішення про публікацію ухвалюється редакційною колегією. Матеріали, опубліковані в журналі, відбивають погляди авторів, що можливо не завжди збігаються з позицією редакційної колегії. За достовірність інформації, основний зміст статті й висновки повну відповідальність несуть автори.