Духовенство в судовій практиці Гетьманщини другої половини 17–18 ст.

Анотація

У статті висвітлено роль православного духовенства в системі судочинства Гетьманщини. Відзначається втручання духовних осіб в діяльність судів, що впливало на їхні вироки. Зокрема, наголошується на суб’єктивних факторах, що дозволяли священникам пом’якшувати судові рішення. На конкретних побутових прикладах простежено еволюцію сприйняття вищої міри покарання гетьманами, старшинами, міськими урядовцями й сільськими громадами за участі духовенства, висвітлено «казусні» випадки відступів судів від тогочасного законодавства. Доведено, що у Війську Запорозькому існувало близько півтора десятка основних видів карних злочинів, що мали б каратися стратою, але багато з них через втручання духовенства набуло правової поблажливості. Особливо суворим катуванням піддавали крадіїв церковного майна, паплюжників священнослужителів і віровідступників. Показовим стало те, що після страти злочинця частина його статків, зокрема і грошей, могла потрапити до рук не лише родичів загиблого, але й вищих представників судового процесу, зосібна й монастирів. Звідси, відповідно, виникала матеріальна зацікавленість останніх, а на цьому ґрунті — корумпованість судів.