Політика відкритого доступу

Цей журнал практикує політику негайного відкритого доступу до опублікованого змісту, підтримуючи принципи вільного поширення наукової інформації та глобального обміну знаннями задля загального суспільного прогресу.

Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.


Budapest Open Access Initiative

(Будапештська ініціатива відкритого доступу, 14 лютого 2002 р.)

An old tradition and a new technology have converged to make possible an unprecedented public good. The old tradition is the willingness of scientists and scholars to publish the fruits of their research in scholarly journals without payment, for the sake of inquiry and knowledge. The new technology is the internet. The public good they make possible is the world-wide electronic distribution of the peer-reviewed journal literature and completely free and unrestricted access to it by all scientists, scholars, teachers, students, and other curious minds. Removing access barriers to this literature will accelerate research, enrich education, share the learning of the rich with the poor and the poor with the rich, make this literature as useful as it can be, and lay the foundation for uniting humanity in a common intellectual conversation and quest for knowledge.

For various reasons, this kind of free and unrestricted online availability, which we will call open access, has so far been limited to small portions of the journal literature. But even in these limited collections, many different initiatives have shown that open access is economically feasible, that it gives readers extraordinary power to find and make use of relevant literature, and that it gives authors and their works vast and measurable new visibility, readership, and impact. To secure these benefits for all, we call on all interested institutions and individuals to help open up access to the rest of this literature and remove the barriers, especially the price barriers, that stand in the way. The more who join the effort to advance this cause, the sooner we will all enjoy the benefits of open access.

The literature that should be freely accessible online is that which scholars give to the world without expectation of payment. Primarily, this category encompasses their peer-reviewed journal articles, but it also includes any unreviewed preprints that they might wish to put online for comment or to alert colleagues to important research findings. There are many degrees and kinds of wider and easier access to this literature. By "open access" to this literature, we mean its free availability on the public internet, permitting any users to read, download, copy, distribute, print, search, or link to the full texts of these articles, crawl them for indexing, pass them as data to software, or use them for any other lawful purpose, without financial, legal, or technical barriers other than those inseparable from gaining access to the internet itself. The only constraint on reproduction and distribution, and the only role for copyright in this domain, should be to give authors control over the integrity of their work and the right to be properly acknowledged and cited.

While the peer-reviewed journal literature should be accessible online without cost to readers, it is not costless to produce. However, experiments show that the overall costs of providing open access to this literature are far lower than the costs of traditional forms of dissemination. With such an opportunity to save money and expand the scope of dissemination at the same time, there is today a strong incentive for professional associations, universities, libraries, foundations, and others to embrace open access as a means of advancing their missions. Achieving open access will require new cost recovery models and financing mechanisms, but the significantly lower overall cost of dissemination is a reason to be confident that the goal is attainable and not merely preferable or utopian.

To achieve open access to scholarly journal literature, we recommend two complementary strategies.

  1. Self-Archiving:First, scholars need the tools and assistance to deposit their refereed journal articles in open electronic archives, a practice commonly called, self-archiving. When these archives conform to standards created by the Open Archives Initiative, then search engines and other tools can treat the separate archives as one. Users then need not know which archives exist or where they are located in order to find and make use of their contents.
  2. Open-access Journals:Second, scholars need the means to launch a new generation of journals committed to open access, and to help existing journals that elect to make the transition to open access. Because journal articles should be disseminated as widely as possible, these new journals will no longer invoke copyright to restrict access to and use of the material they publish. Instead they will use copyright and other tools to ensure permanent open access to all the articles they publish. Because price is a barrier to access, these new journals will not charge subscription or access fees, and will turn to other methods for covering their expenses. There are many alternative sources of funds for this purpose, including the foundations and governments that fund research, the universities and laboratories that employ researchers, endowments set up by discipline or institution, friends of the cause of open access, profits from the sale of add-ons to the basic texts, funds freed up by the demise or cancellation of journals charging traditional subscription or access fees, or even contributions from the researchers themselves. There is no need to favor one of these solutions over the others for all disciplines or nations, and no need to stop looking for other, creative alternatives.

Open access to peer-reviewed journal literature is the goal. Self-archiving (I.) and a new generation of open-access journals (II.) are the ways to attain this goal. They are not only direct and effective means to this end, they are within the reach of scholars themselves, immediately, and need not wait on changes brought about by markets or legislation. While we endorse the two strategies just outlined, we also encourage experimentation with further ways to make the transition from the present methods of dissemination to open access. Flexibility, experimentation, and adaptation to local circumstances are the best ways to assure that progress in diverse settings will be rapid, secure, and long-lived.

The Open Society Institute, the foundation network founded by philanthropist George Soros, is committed to providing initial help and funding to realize this goal. It will use its resources and influence to extend and promote institutional self-archiving, to launch new open-access journals, and to help an open-access journal system become economically self-sustaining. While the Open Society Institute's commitment and resources are substantial, this initiative is very much in need of other organizations to lend their effort and resources.

We invite governments, universities, libraries, journal editors, publishers, foundations, learned societies, professional associations, and individual scholars who share our vision to join us in the task of removing the barriers to open access and building a future in which research and education in every part of the world are that much more free to flourish.

February 14, 2002

Budapest, Hungary

Leslie Chan: Bioline International

Darius Cuplinskas: Director, Information Program, Open Society Institute

Michael Eisen: Public Library of Science

Fred Friend: Director Scholarly Communication, University College London

Yana Genova: Next Page Foundation

Jean-Claude Guédon: University of Montreal

Melissa Hagemann: Program Officer, Information Program, Open Society Institute

Stevan Harnad: Professor of Cognitive Science, University of Southampton, Universite du Quebec a Montreal

Rick Johnson: Director, Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition (SPARC)

Rima Kupryte: Open Society Institute

Manfredi La Manna: Electronic Society for Social Scientists

István Rév: Open Society Institute, Open Society Archives

Monika Segbert: eIFL Project consultant

Sidnei de Souza: Informatics Director at CRIA, Bioline International

Peter Suber: Professor of Philosophy, Earlham College & The Free Online Scholarship Newsletter

Jan Velterop: Publisher, BioMed Central


Берлінська декларація про відкритий доступ до наукових та гуманітарних знань

(20-22 жовтня 2003 року, Берлін, Німеччина)


Інтернет фундаментально змінив практичні та економічні реалії в розповсюдженні наукового знання та культурної спадщини. В даний час він надає шанс скласти глобальне і інтерактивне уявлення про людські знання, включаючи культурну спадщину, і гарантувати всеосяжний доступ до нього.

Ми усвідомлюємо зобов'язання, які пов'язані з викликами Інтернету як нового функціонального середовища для розповсюдження знання. Очевидно, що ці зміни зможуть значно модифікувати природу наукових публікацій і існуючої системи гарантії їх якості.

У відповідності з духом Будапештської ініціативи Відкритого доступу, Хартії онлайнової європейської культурної спадщини (European Cultural Heritage Online) і Заяви по відкритому доступу до публікацій (Bethesda Statement on Open Access Publishing), ми підписуємо Берлінську декларацію, щоб просувати Інтернет як функціональний інструмент бази глобального наукового знання і його втілення в людській діяльності, і визначити заходи, яких потребує науковий менеджмент, науково-дослідні інститути, фінансові агентства, бібліотеки, архіви і музеї.


Наша місія розповсюдження знання буде не повною, якщо інформація не є широко і надійно доступною для суспільства. Нові можливості в розповсюдженні знання не тільки через традиційні носії, але і через Інтернет в рамках нової парадигми відкритого доступу, повинні бути підтримані. Ми визначаємо відкритий доступ як всеосяжне джерело людського знання і культурної спадщини, яке було заздалегідь схвалене науковим співтовариством.

Для того, щоб реалізувати бачення глобального і доступного представлення знання, майбутня Web повинна бути стійкою, інтерактивною і прозорою. Зміст і програмні інструменти повинні
бути вільно доступними і сумісними.

Визначення внеску у відкритий доступ

Організація відкритого доступу як важливої процедури вимагає активних зобов'язань і внесків від кожного виробника наукового знання і утримувача культурної спадщини. Внески у відкритий доступ включають результати оригінальних наукових досліджень, первинні дані і метадані, першоджерела, цифрове представлення живописних і графічних матеріалів, навчальних мультимедійних матеріалів.

Внески у відкритий доступ повинні задовольняти двом умовам:

  1. Автори і утримувачі авторських прав таких внесків повинні гарантувати всім користувачам вільний, безповоротний, всеосяжний і справедливий доступ до використання, розподілу, передачі і демонстрації опублікованих робіт; готувати і розподіляти вторинні роботи в будьякому цифровому середовищі для відповідальних цілей; представляти атрибути авторських прав (стандарти наукового співтовариства продовжуватимуть забезпечувати механізм захисту авторських прав і відповідальне використання опублікованих робіт, як це має місце зараз), а також право виготовляти невелику кількість друкарських копій для персонального використання.
  2. Повна версія роботи і всі додатки, включаючи копію дозволу, як вказано вище, повинні бути розміщені у відповідному стандартному електронному форматі, принаймні в одному онлайновому репозітарії (таким чином опубліковані), в якому використовуються відповідні технічні стандарти (сумісні з визначеннями Протоколу Ініціативи Архівів відкритого доступу) і який підтримується академічним інститутом, науковим співтовариством, урядовим агентством або іншою авторитетною організацією, яка прагне відкритого доступу, необмеженого розподілу, оперативності і тривалої архівації.

Підтримка переходу до парадигми електронного відкритого доступу

Наші організації зацікавлені в подальшому просуванні нової парадигми відкритого доступу, щоб отримати великі прибутки для науки і суспільства, тому сподіваємося вчинити прогрес за допомогою:

  • підтримка наших дослідників і одержувачів грантів у публікації їх робіт у відповідності з принципами парадигми відкритого доступу;
  • підтримка утримувачів культурної спадщини у відкритому доступі до їх ресурсів через Інтернет;
  • розвиток засобів і шляхів для оцінки внесків у відкритий доступ і онлайнових журналів для того, щоб підтримати стандарти гарантії якості і хорошої наукової практики;
  • забезпечення того, щоб публікації відкритого доступу, пройшовши відповідну процедуру визнання, розміщувалися максимально швидко;
  • забезпечення переваг, властивих для внесків в інфраструктуру відкритого доступу, за допомогою розвитку інструментарію програмного забезпечення, забезпечення змістовного наповнення, створення метаданих або публікації індивідуальних статей.

Ми ясно розуміємо, що процес руху до відкритого доступу змінює розповсюдження знань у відповідності з юридичними і фінансовими аспектами. Наші організації мають намір знайти рішення, яке підтримає подальший розвиток існуючих юридичних і фінансових схем для того, щоб прискорити оптимальне використання і відкритий доступ до знання.

Переклад з англійської: МОРФОЛОГІЯ, Том ІІ, №2, 2008, с. 82-83