Відхід російських військ з теренів Речі Посполитої 1706 р. і позиція Стамбулу під час Великої Північної війни
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2026.12Ключові слова:
Московська держава, Річ Посполита, Османська імперія, Київ, Кам’янець-Подільський, Досифей ІІ, Петро Толстой, Шарль де ФерріольАнотація
У статті висвітлено воєнно-політичну ситуацію під час Великої Північної війни в першій половині 1706 р. і реагування на неї верхівки Османської імперії. На той момент основні сили російської армії були вимушені рятуватися із заблокованого шведами Гродно, зазнавали поразки й українські сили, які їй допомагали, а царська влада готувала до оборони Київ. Проаналізовано інформацію з листів єрусалимського патріарха Досифея ІІ та кесарійського митрополита Хрисанфа щодо реакції верхівки Оттоманської Порти на новини про відступ московитів з території Речі Посполитої. З’ясовано, що Стамбул дуже позитивно сприйняв звістки про ці події, зокрема про зникнення загрози для Кам’янця-Подільського від окупації міста царськими силами. Для розуміння напруги, що існувала в Порті щодо Московської держави, залучено матеріали про діяльність французького дипломатичного представника, зусилля кримської верхівки та угорців, які намагалися спрямувати османів на війну з московитами. Турки натомість, як відомо, не виявляли готовності до такого конфлікту. Подальший розвиток подій залежав значною мірою від рішення шведського короля. Недавні архівні знахідки свідчать про те, що можливими вважалися варіанти руху його сил до Києва чи Кам’янця-Подільського, але жоден із них не реалізувався.
Завантаження
Посилання
Adlerfeld, G. (1740). The Military History of Charles XII, King of Sweden, 2. London [in English].
Andrusiak, M. (1938). Mazepa i Pravoberezhzha. Lviv [in Ukrainian].
Anusik, Z. (2006). Karol XII. Wrocław; Warszawa; Kraków: Ossolineum [іn Polish].
Bespalov, A. (2003). Spodvizhniki Karla XII. Moscow: Reyttar [in Russian].
Borshchak, I. (1928). Shvedchyna i frantsuzka dyplomatiia (za nevydanymy dokumentamy). Naukovyi zbirnyk za rik 1928, XXVIII, 77–88 [in Ukrainian].
Burdowicz–Nowicki, J. (2013). Piotr I, August II i Rzeczpospolita 1697–1706. Kraków: Arcana [іn Polish].
Halenko, O. (2010). Skhidna Yevropa 1704–1709 rr. u vysvitlenni osmanskoi khroniky Mehmeda Rashyda. Ukraina v Tsentralno-Skhidnii Yevropi, 9–10, 263–295 [in Ukrainian].
Kentrzhynskyi, B. (2013). Mazepa. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].
Kiselev, M. A., Kochegarov, K. A., & Lazarev, Ya. A. (2022). Patrony, slugi i druzya. Russko-ukrainskie neformalnye svyazi i upravlenie Getmanshchinoy v 1700–1760 gg. Yekaterinburg [in Russian].
Kochegarov, K. A. (2022). Kiev v russkoy oboronitelnoy strategii posle zaversheniya Grodnenskoy kampanii (aprel — iyun 1706 g.). Belgorodskaya cherta: sbornik statey i materialov po istorii Belgorodskoy oboronitelnoy cherty, 7, 111–121 [in Russian].
Kochegarov, K. A. (2024). Osnovanie Pecherskoy kreposti v Kieve i stroitelnye raboty 1706 g. Belgorodskaya cherta: sbornik statey i materialov po istorii Belgorodskoy oboronitelnoy cherty, 9, 149–157 [in Russian].
Kostomarov, N. (1885). Mazepa i mazepintsy. Istoricheskie monografii i issledovaniya,16, Saint Petersburg: Tip. M. M. Stasyulevicha [in Russian].
Perdenia, J. (1963). Stanowisko Rzeczypospolitej szlacheckiej wobec sprawy Ukrainy na przełоmie XVII–XVIII w. Wrocław; Warszawa; Kraków: Ossolineum [іn Polish].
Sitkarova, O. V. (2005). Arkhitekturnyi ansambl Kyievo-Pecherskoi lavry ta yii istorychnoho otochennia za doby hetmana I. S. Mazepy. Kyiv: Dovira [in Ukrainian].
Sokyrko, O. (2006). Lytsari druhoho sortu. Naimane viisko Livoberezhnoi Hetmanshchyny 1669–1726 rr. Kyiv: Tempora [in Ukrainian].
Stanislavskyi, V. (2025). Osmanska imperiia pered rosiiskoiu zahrozoiu: voienni dii v Rechi Pospolytii ta reaktsii Stambula (lito 1704 roku) [The Ottoman Empire in the Face of the Russian Threat: Military Operations in the Polish-Lithuanian Commonwealth and the Reactions of Istanbul (Summer 1704)]. Skhidnyi Svit / The World of the Orient, 3, 42–60 [in Ukrainian].
Stanislavskyi, V. (2025). Rosiiski viiska na terenakh Rechi Pospolytoi, povidomlennia pro hadane zakhoplennia nymy Kamiantsia-Podilskoho ta reaktsii turetskoho uriadu (hruden 1704 — sichen 1705 rr.) [Russian Troops on the Territory of the Polish-Lithuanian Commonwealth, Reports of their Allegend Capture of Kamianets-Podilskyi, and Reactions of the Turkish Government (December 1704 –January 1705)]. Siverianskyi litopys / Siverian Chronicle, 6, 30–36 [in Ukrainian].
Tairova-Yakovleva, T. (2022). Ivan Mazepa i Rosiiska imperiia. Istoriia “zrady”. Kyiv: Klio [in Ukrainian].
Velikanov, V. S. (2018). Russkiy vspomogatelnyy korpus na polsko-saksonskoy sluzhbe v 1704–1707 gg. i srazhenie pri Fraushtadte. Moscow [in Russian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2026 В’ячеслав Станіславський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
