СПРОБИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ ТАБОРУ РАШТАТ (НІМЕЧЧИНА) ДЛЯ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ЗАПІЛЛЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ

Автор(и)

  • Ігор Срібняк Завідувач кафедри всесвітньої історії Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, професор. https://orcid.org/0000-0001-9750-4958

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2020.1.4

Ключові слова:

полонені українці, табір, запілля, фронт, Раштат, Німеччина

Анотація

У статті розкрито спроби використання німецькою владою окремих полонених українців зі складу російської армії для дестабілізації її запілля під час Першої світової війни. Автор статті припускає, що найуспішніше українські «поворотці» з полону діяли у справі революціонізування українських губерній Російської імперії. Погоджуючись на співпрацю з німецькою військовою владою, далеко не всі полонені українці керувались при цьому ідейними мотивами. Деким з них рухало бажання використати таку можливість задля пришвидшення повернення додому. Зрештою та невелика частка українців, яка була переправлена додому стараннями СВУ й німецької влади, долучилась до дезінтеграції імперських інститутів на українських землях, а також взяла діяльну участь в українському державотворенні 1917–1921 рр.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Kryvosheieva, L. (2009). Natsionalno-prosvitnia diialnist Soiuzu vyzvolennia Ukrainy v taborakh viyskovopolonenykh ukraintsiv (1914–1918 rr.) [National-Educational Activity of the Union of Liberation of Ukraine in the Camps of Prisoners of War of Ukrainians (1914–1918)]. Dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ist. nauk za spets. 07.00.01 Istoriia Ukraiiny, Zaporizkyi natsionalnyi universytet, Zaporizhzhia [in Ukrainian].

Nazaruk, Yu. S. (2004). Orhanizatsiino-politychna diialnist Oleksandra Skoropysa-Yoltukhovskoho sered polonenykh ukraintsiv u Nimechchyni ta Avstro-Uhorshchyni (1914–1917 rr.) [Organizational-Political Activity of Alexander Skoropis-Yoltukhovsky among Captive Ukrainians in Germany and Austria-Hungary (1914–1917)]. Kyiv, Naukovi zapysky Instytutu politychnykh i etnonatsionalnykh doslidzhen, 26, 126–132 [in Ukrainian].

Nazaruk, Yu. S. (2009). Zrostannia politychnoi svidomosti polonenykh ukraintsiv u 1917 r.: vid avtonomizmu do samostiinosti [The Rise of Political Consciousness of Captive Ukrainians in 1917: from autonomy to monument independence]. Kyiv, Pamiatky: arkheohrafichnyi shchorichnyk, 10, 62–68 [in Ukrainian].

Sribniak, I. (1996). Poloneni voiaky-ukraintsi v Nimechchyni ta Avstro-Uhorshchyni ta formuvannya ukrainskykh viiskovykh chastyn v chasi Pershoi svitovoi viiny [Prisoner Ukrainian Soldiers in Germany and Austria-Hungary and Formation of Ukrainian Military Units during the First World War]. Dys. d-ra filosofii Ukrainskoho Vilnoho Universytetu [in Ukrainian].

Sribniak, I. (1999). Poloneni ukraintsi v Avstro-Uhorshchyni ta Nimechchyni (1914–1920 rr.) [Prisoner Ukrainians in Austria-Hungary and Germany (1914–1920)]. Kyiv [in Ukrainian].

Sribniak, I. (2017). Novitnia «Zaporizka Sich» na chuzhyni (tvorennia paramilitarnykh struktur v ukrayinskomu tabori Rashtat, 1916 r.) [The Newest «Zaporizhzhya Sich» abroad (creation of paramilitary structures in the Ukrainian camp Rashtat, 1916)]. Kyiv-Mykolaiv, Eminak: naukovyi shchokvartalnyk, 1 (17), 1, 80–85 [in Ukrainian]. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/19943

Sribniak, I. (2017b). Poloneni ofitsery-ukraintsi tsarskoyi armii v tabori Rashtat (Nimechchyna) u 1916 r.: hromadskyi ta osobystisnyi vymir taborovoho povsiakdennia [Prisoner Ukrainian Army Officers of the Imperial Army at the Rashtat Camp (Germany) in 1916: Public and Personal Dimension of the Camp Everyday]. Kyiv-Mykolaiv, Eminak: naukovyi shchokvartalnyk, 4 (20), 1, 35–40 [in Ukrainian]. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/21895

Sribniak, I. (2017). «Vzhe ne odynytsi z pomizh Ukraintsiv, ale tysiachi…» (diialnist hromady «Samostiina Ukraina» v tabori Rashtat u pershiy polovyni 1918 r.) [«Not many of the Ukrainians, but thousands...» (activity of the “Independent Ukraine” community in the camp of Rasht in the first half of 1918)]. Mezhybizh: naukovyy visnyk z problem rehionalnoi istorii i pamiatkoznavstva, 1, 345–352 [in Ukrainian]. http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/22110

Sribniak, I., Nazaruk, Yu. (2019). «Koly ne zberemo shcho naimenshe 10000 pidpysiv, to ves nash rozmakh proty moskalia pide na marno…» (uchast polonenykh ukraintsiv taboru Rashtat v zahalnorosiikomu revoliutsiinomu rusi navesni 1917 r.) [“If we do not collect at least 10000 signatures, then our whole swing against the Muscovite will go to waste...” (participation of captive Ukrainians of the Rashtat camp in the all-Russian revolutionary movement in the spring of 1917)]. Kyiv-Mykolaiv, Eminak: naukovyi shchokvartalnyk, Kyiv-Mykolaiv, № 3 (27) [in Ukrainian].

Terletskyi, O. (1919). Istoriia ukrainskoi hromady v Rashtati 1915–1918 [History of the Ukrainian Community in Rastatt 1915–1918]. Kyiv-Liaiptsih [in Ukrainian].

Sribniak, I. (2018). Działalność narodowo-organizacyjna Związku Wyzwolenia Ukrainy w obozie jeńców armii cesarskiej Rastatt w Niemcach (1915–1918) Wrocław: Wschodnioznawstwo [in Polish].

Переглядів анотації: 22

Опубліковано

2020-06-30

Як цитувати

Срібняк, І. (2020). СПРОБИ ВИКОРИСТАННЯ ПОЛОНЕНИХ УКРАЇНЦІВ ТАБОРУ РАШТАТ (НІМЕЧЧИНА) ДЛЯ ДЕСТАБІЛІЗАЦІЇ ЗАПІЛЛЯ РОСІЙСЬКОЇ АРМІЇ В УКРАЇНІ ПІД ЧАС ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ. Київські історичні студії, (1 (10), 26-32. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2020.1.4

Номер

Розділ

Всесвітня історія

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають