Між текстом і каменем: кримськотатарські некрополі й мортальні практики у тревелогах 19 ст.

Анотація

Стаття досліджує описи та інтерпретації мортальних практик кримських татар та некрополів етносу у свідченнях мандрівників 19 ст. На основі міждисциплінарного підходу, що поєднує елементи культурної антропології, ідеї концепції «місць пам’яті» П’єра Нора й доробок постколоніальних студій, здійснено системний аналіз фрагментів з подорожньої літератури 19 ст. з описами кримськотатарських некрополів і поховальних обрядів. Реконструйовано сприйняття таких практик носіями колоніального мислення, а також з’ясовано роль цих ритуалів у збереженні ідентичності кримських татар. Наголошено, що складниками описів є загальна характеристика уявлень про смерть, деталізація поховально-поминальної обрядовості, описи татарських некрополів, а також спроби осмислити глибинні сенси й ставлення до смерті. Автори подорожніх записок визнавали мортальні практики татар унікальними порівняно з традиціями інших народів Кримського півострова. Попри колоніальний тиск, ці практики виявили значну стабільність, що свідчить про їхню роль як символічних інструментів культурного супротиву.