«Reisen bildet» як соціокультурний феномен Західної Європи кінця 19 ст.

Віталій Андрєєв; Світлана Андрєєва; Микита Пригода

doi:10.28925/2524-0757.2025.211

Автор(и)

Віталій Андрєєв Доктор історичних наук, професор, професор кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна
Світлана Андрєєва Кандидатка історичних наук, доцентка, доцентка кафедри всесвітньої історії Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6082-064X
Микита Пригода Аспірант кафедри історії України Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0038-3788

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2025.211

Ключові слова:

мандрівництво, турист, масовий туризм, соціокультурний феномен, «Reisen bildet», пішохідні подорожі

Анотація

Стаття розглядає західноєвропейський соціокультурний феномен кінця 19 ст. — подорожування та туризм. У цей час відбулося інституціональне оформлення туризму, поява інфраструктури й візуальних практик масової мобільності, а також загострення культурної дихотомії між «туристом» і «мандрівником». Застосування терміна «Reisen bildet» як дослідницького інструментарію відбиває здатність подорожі одночасно виступати як простором індивідуального самовиховання, так і суспільної легітимації масового туризму. На основі досліджень Дж. Буззарда, Е. Зулоу. В. Стоу, Х. Шподе, Р. Гахтмана та інших висвітлено особливості співіснування індивідуальних форм мандрівництва із масовим туризмом. Зростання значення дозвілля в житті середнього класу й робітників, формування колективних моделей відпочинку, поширення комерційних форм мобільності водночас супроводжувалося прагненням зберегти простір для індивідуальної свободи й культурного самовиховання. У висновках підкреслено, що поєднання індивідуальної свободи й колективної уніфікації становить головну амбівалентність подорожування як соціокультурного феномену кінця 19 ст., де подорож виступала соціально схваленим ритуалом, який формував нову європейську культуру мобільності, окреслював місце людини в модерному світі та водночас поєднував її прагнення до особистісного пізнання з викликами глобалізації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Aldcroft, D. (1992). The Railway Age. In: A. Digby, C. Feinstein, D. Jenkins (eds) New Directions in Economic and Social History, London: Palgrave, pp. 64–80 [in English]. https://doi.org/10.1007/978-1-349-22448-7_6

Amato, J. A. (2004). On Foot: A history of walking. New York: New York University Press [in English]. https://doi.org/10.18574/nyu/9780814707531.003.0001

Andryeyev, V., Andryeyeva, S., & Kariaka, O. (2021). Mykhailo Bernov yak pioner pishokhidnoho turyzmu: podorozh Ispaniieiu ta Alzhyrom (Chastyna I. Ispaniia. Lystopad 1893 r. — liutyi 1894 r.) [Mykhailo Bernov as a Pioneer of Hiking Tourism: Travel through Spain and Algeria (Part I. Spain. November 1893 — February 1894)]. Kyivski istorychni studii / Kyiv Historical Studies, 2(13), 58–66 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2021.28

Andryeyev, V., Andryeyeva, S., & Zhdanov, V. (2024). Antychni pamiatky Anatolii yak turystychni atraktsii: vid poodynokykh mandrivok do masovoho turyzmu (druha polovyna XIX — pochatok XX stolittia). In I. Sribniak, D. Hryn (Ed), Temporis filia veritas. Monographie collective à l’occasion du 100e anniversaire de l’historien français Jacques Le Goff (pp. 35–60), Paris-Warszawa: Consortium scientifico-éducatif international Lucien Febvre [іn Ukrainian]. https://fshn.kubg.edu.ua/images/stories/Departaments/kaf_vi/Temporis_filia_veritas_2024.pdf

Bausinger, H. (1991). Grenzlos… Ein Blick auf den modernen Tourismus. In H. Bausinger, K. Beyer, & W. Griep (Eds.), Reisekultur: Von der Pilgerfahrt zum modernen Tourismus (pp. 343–355), München: C. H. Beck [in German].

Bredar, T. (2019). “A Voyage of Discovery”: Reimagining the walking woman through nineteenth-century diaries. Nineteenth-Century Gender Studies, 15(3), 609–638 [in English]. https://doi.org/10.1017/S106015032100019X

Brandtzæg, S. G., Goring, P., & Watson, C. (Eds). (2018). Travelling Chronicles: News and newspapers from the early modern period to the eighteenth century. Boston: Brill [in English]. https://doi.org/10.1163/9789004362871

Buzard, J. (1993). The Beaten Track: European Tourism, Literature, and the Ways to “Culture”, 1800–1918. Oxford: Clarendon Press, 357 р. [in English]. https://doi.org/10.1093/acprof:oso/9780198122760.001.0001

Elkar, R. S. (1991). Auf der Walz — Handwerkerreisen. In H. Bausinger, K. Beyer, & W. Griep (Eds.), Reisekultur: Von der Pilgerfahrt zum modernen Tourismus (pp. 57–62), München: C. H. Beck [in German].

Grohnert, R. (2024). Sehnsuchtsfläche Plakat: Bilder für das Reisen. In Museum Folkwang (Eds.), Ferne Länder, ferne Zeiten: Sehnsuchtsfläche Plakat (pp. 10–11), Essen, Göttingen: Steidl [in German].

Gross, K. D. (2019). Sozial wandern: Zur Geschichte eines Kernkonzepts der Naturfreunde. Naturfreunde Geschichte [in German].

Gyr, U. (2010). Geschichte des Tourismus: Strukturen auf dem Weg zur Moderne. In Institut für Europäische Geschichte (Ed.), EGO, Mainz [in German]. http://www.ieg-ego.eu/de/threads/europa-unterwegs/tourismus/ueli-gyr-geschichte-des-tourismus

Heafford, M. (2021). British travellers in early nineteenth-century registers and guest books. Studies in Travel Writing, 25(3), 374–388 [in English]. https://doi.org/10.1080/13645145.2022.2084009

Hobsbawm, E. J. (1989). The Age of Empire, 1875–1914. New York: Vintage Books [in English].

Kaschuba, W. (1991). Die Fußreise: Von der Arbeitswanderung zur bürgerlichen Bildungsbewegung. In H. Bausinger, K. Beyer, & W. Griep (Eds.), Reisekultur: Von der Pilgerfahrt zum modernen Tourismus (S. 165–174). München: C.H. Beck [in German].

Knoll, G. M. (1991). Reisen als Geschäft: Die Anfänge des organisierten Tourismus. In H. Bausinger, K. Beyer, & W. Griep (Eds.), Reisekultur: Von der Pilgerfahrt zum modernen Tourismus (pp. 336–343). München: C.H. Beck [in German].

Lauterbach, B. (2005). Als der Berg die Viktorianer rief: Alpentourismus im 19. Jahrhundert. Schweizerisches Archiv für Volkskunde, 101, 49–66[in German]. https://doi.org/10.5169/seals-118180

Litschel, J. (2022). Rückzug und Freiheit: Der Wald als Raum für Muße in der zweiten Hälfte des 19. Jahrhunderts. Freiburg: Universität Freiburg [in German].

Löfgren, O. (1999). On Holiday: A history of vacationing. Berkeley: University of California Press [in English].

Pelz, A. (1991). Reisen Frauen anders? Von Entdeckerinnen und reisenden Frauenzimmern. In H. Bausinger, K. Beyer, & W. Griep (Eds.), Reisekultur: Von der Pilgerfahrt zum modernen Tourismus (pp. 57–62), München: C. H. Beck. [in German].

Schivelbusch, W. (1986). The Railway Journey: The industrialization of time and space in the nineteenth century. Berkeley: University of California Press [in English].

Schulz, D. (2018). Wandern und Methode: Thoreaus Essay «Walking» (1862) im Lichte Gadamers, HDJBO [in German]. https://doi.org/10.17885/heiup.hdjbo.2018.0.23819

Sezgin, E., & Yolal, M. (2012). Golden Age of Mass Tourism: Its history and development. In M. Kasimoglu (Ed.), Visions for Global Tourism Industry: Creating and sustaining competitive strategies (pp. 73–90), Rijeka: InTech [in English]. https://doi.org/10.5772/38638

Spode, H. (1993). Historische Tourismusforschung. In H. Hahn & J. Kagelmann (Eds), Handbuch zur Tourismuswissenschaft, (pp. 27–29), München: Quintessenz [in German].

Spode, H. (2003). Wie die Deutschen „Reiseweltmeister“ wurden: Eine Einführung in die Tourismusgeschichte. Meiningen: Resch-Druck GmbH [in German].

Stowe, W. (2017). Going Abroad: European travel in nineteenth-century American culture. Princeton: Princeton University Press [in English].

Zuelow, E. G. E. (2016). A History of Modern Tourism. London: Palgrave Macmillan [in English]. https://doi.org/10.1007/978-0-230-36966-5