Переправа через Дніпро біля літописного міста Треполь у 11–13 ст.

Марія Відейко

doi:10.28925/2524-0757.2026.18

Автор(и)

Марія Відейко Магістерка археології та давньої історії, лаборантка Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9786-9738

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2026.18

Ключові слова:

Дніпро, Треполь, середньовіччя, переправа, міста, городища, фортеці, археологічні пам’ятки

Анотація

У статті розглянуто місце переправи через Дніпро біля міста Треполь у 11–13 ст., де проходила межа між землями Київського та Переяславського князівств. Літописні повідомлення, які висвітлюють події у цьому часовому проміжку, засвідчують факт і способи перетину Дніпра поблизу міста. Розташування сусідніх правобережних міст Халеп, Витачів і Святополч на високому березі річки дозволяло спостерігати як за місцем переправи, так і за пересуванням протилежним берегом. Саме там були розташовані чотири невеликі городища, які одночасно відігравали роль фортець. Про виключно військове їх призначення свідчать незначні розміри й округла форма. Така концентрація укріплень на протилежних берегах є унікальною для Дніпра. Використання військових топографічних мап, створених між другою половиною 19-го — першою половиною 20-го ст., дозволило реконструювати сітку польових доріг, які вели до берега річки з обох сторін. Розташування на цих шляхах городищ, поселень і могильників, датованих 11–13 ст., вказують на ймовірне місце переправи поблизу Треполя у часи княжої Русі.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Hrushevskyi, M. (1905). Istoriia Ukrainy–Rusy, 2. Lviv [in Ukrainian].

Heijnis, A. (2018). Early Viking Camps in Scandinavia and Abroad. In J. Hansen & M. Bruus (Eds.), The Fortified Viking Age. 36th Interdisciplinary Viking Symposium (Kulturhistoriske studier i centralitet — Archaeological & Historical Studies in Centrality, 3, 35–43. Odense: Odense City Museums; University Press of Southern Denmark [in English].

Korinnyi, N. N. (1992). Pereyaslavskaya zemlya: 10 — pervaya polovina 13 veka. Kiev [in Russian].

Kuchera, M. P. (1972). Protsivske horodishche na Kyivshchyni. Arkheolohiia, 5, 109–113 [in Ukrainian].

Kuchera, M. P. (1978). Davnioruski horodishcha v zakhidnii chastyni Pereiaslavshchyny. Arkheolohiia, 25, 21–31 [in Ukrainian].

Kuchera, M. P. (1987). Zmiievy valy Srednego Podneprovya. Kyiv: Naukova Dumka [in Russian].

Kuchera, M. P. (1999). Slovyano-ruski horodishcha 8–13 st. mizh Sanom i Siverskym Dintsem. Kyiv: Instytut arkheolohii NAN Ukrainy [in Ukrainian].

Maksimovich, N. I. (1901). Dnepr i ego bassein. Kiev [in Russian].

Motzya, O. P., & Halikov, A. H. (1989). Novi doslidzhennia na shliakhu Bulhar–Kyiv. Arkheolohiia, 4, 143–149 [in Ukrainian].

Novitska, M. O. (1965). Haptuvannia v Kiyivskii Rusi. Arkheolohiia, 18, 24–38 [in Ukrainian].

Orlov, R. S. (1973). Davnoruska vyshyvka 12 st. Arkheolohiia, 12, 41–50 [in Ukrainian].

Petrashenko, V. A., & Kozyuba, V. K. (1999). Uzberezhzhya Kanivskogo vodoskhovyshcha (katalog arkheologichnykh pamyatok). Kyiv [in Ukrainian].

Prikhodnyuk, O. M. (1980). Horodishcha Khalepie i Hryhorivka na Seredniomu Dnipri. Arkheolohiia, 33, 87–95 [in Ukrainian].

Shamrai, S. V. (1931). Mistechko Trypillia na Kyivshchyni. Istoryko-heohrafichnyi zbirnyk, 4, 8–28 [in Ukrainian]. Shendryk, N. I. (1977). Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy: Kyivska oblast. Kyiv [in Ukrainian].

Videiko, M. (2021). From Site on a Trade Route to a Key Royal City. 27th EAA Annual Meeting (Kiel Virtual, 2021): Abstract Book, 1, 231–232 [in English].