Археологічні матеріали 16–17 ст. з міста Трипілля та його історична топографія

Анотація

Стаття аналізує інформативний потенціал археологічних матеріалів 16–17 ст. із території міста Трипілля для відтворення його історичної топографії. Наявні відомості у писемних джерелах обмежені та недосить конкретні. У них лише згадано й побіжно описано такі об’єкти, як замок і культові споруди. Стосовно забудови й складових частин міста є лише загальні кількісні показники. Іконографічні джерела для цього періоду представлені мапами, що дають досить умовне уявлення про забудову міста. Матеріали, що стосуються історичної топографії, були отримані за останні двадцять років завдяки археологічним розкопкам, а також здані до КЗ КОР Обласний археологічний музей місцевими жителями. Колекція налічує понад півтори тисячі предметів, для яких зафіксовано місце знахідки. Серед них переважають фрагменти керамічного посуду та пічні кахлі, представлені також знаряддя праці, сліди ремісничого виробництва, цегла, цвяхи тощо. Здійснений аналіз цього зібрання засвідчив, що саме археологічні джерела дають змогу наповнити наявні описи й згадки реальним змістом, а також уточнити обриси заселеної території у цей час. Вони є тим елементом, який допомагає скласти цілісне уявлення про місто з використанням усього комплексу доступних джерел — писемних, іконографічних і археологічних