ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ВІДТВОРЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ МАЛЬОВАНОГО ПОСУДУ ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ

Михайло Відейко; Тетяна Гошко; Марія Відейко

doi:10.28925/2524-0757.2020.1.6

Автор(и)

Михайло Відейко Завідувач науково-дослідної лабораторії археології Київського університету імені Бориса Грінченка, доктор історичних наук, старший науковий співробітник https://orcid.org/0000-0002-8708-0749
Тетяна Гошко Старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії археології Київського університету імені Бориса Грінченка, кандидат історичних наук https://orcid.org/0000-0002-3523-7062
Марія Відейко Молодший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії археології Київського університету імені Бориса Грінченка, магістр історії https://orcid.org/0000-0001-9786-9738

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2020.1.6

Ключові слова:

трипільська культура, мальована кераміка, рентгенофлуоресцентний аналіз, експериментальна археологія, гончарний горн

Анотація

Важливими складниками вивчення давніх технологій є їх експериментальне відтворення на основі використання методів природничих наук. Отримання відомостей про склад сировини, рецептуру фарб та ангобів мальованого посуду трипільської культури зумовило пошук доказів на користь припущень стосовно його місцевого виробництва, що неодноразово висловлювали різні дослідники. Значущою ланкою таких студій стало виготовлення кераміки з місцевої сировини, а також випал її у збудованому для цього гончарному горні. Отримані результати дають змогу вважати цілком обґрунтованими попередні припущення стосовно можливості місцевого виготовлення широкого асортименту мальованого посуду трипільським населенням Наддніпрянщини у другій половині IV тис. до н. е.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Constantinescu, B., Bugoi, R., Pantos, E., Popovici, D. (2007). Phase and Chemical Composition Analysis of Pigments Used in Cucuteni Neolithic Painted Ceramics. Documenta Praehistorica, XXXIV, 281–288 [in English].

Goshko, T. (2018). Izuchenie tehnologii izgotovleniia raspisnoi keramiki s poseleniia Tripolie. Revista Arheologică, serie nouă, XIV, 2, 159–169 [in Russian].

Kozlovska, B. (1926). Keramika kultury A (z dodatkom shcodennyka rozkopiv r. 1925 u s. Veremiia. Trypilska kultura na Ukraini (red. V. Kozlovska), Kyiv, Tom 1 [in Ukrainian].

Krasnikov, I. P. (1931). Tripolskaia keramika (tekhnologicheskii etiud). Soobshcheniia Gosudarstvennoi Akademii Istorii Materialnoi Kultury, 3, 10–12 [in Russian].

Kulska, O. A. (1940). Keramika tripilskoi kultury: khimiko-tekhnolohichni doslidzhennia. Kyiv, Tripilska kultura, T. 1 [in Ukrainian].

Movsha, T. G. (1971). Goncharnyi tsentr tripolskoi kultury na Dnestre. Sovetskaia arkheologiia, 3, 228–234 [in Russian].

Podvigina, N. L., Pisareva, S. A., Kireeva, V. N., Palaguta, I. V. (1999). Issledovanie raspisnoi eneoliticheskoi keramiki kultury Tripolie-Kukuteni (IV-III tys. do n. e.). Khudozhestvennoe nasledie, 17, 33–37 [in Russian].

Tencariu, F.-A., Țerna, S., Măriuca Vornicu, D., Mățău, F., Vornicu-Țerna, A., (2018). Experimental (Re)Construction and Use of a Late Cucuteni-Trypillia Kiln. Arheologia Moldovei, XLI, 241–256 [in English].

Videiko, M. Y., Chepmen, Dzh., Burdo, N. B., Gaidarska, B., Tserna, S. V., Rud, V. S., Kiosak, D. V. (2015).Kompleksnyie issledovaniia oboronitelnykh sooruzhenii, proizvodstvennykh kompleksov i ostatkov postroek na tripolskom poselenii u sela Nebelevka. Stratum Plus, 2, 147–170 [in Russian].

Videiko, M., Burdo, N., Slesariev, E., Videiko, Mariia (2019). Novyie issledovaniia eponimnogo pamiatnika tripolskoi kultury. Revista Arheologică, serie nouă, XV, 1 [in Russian].