Просвітні курси інтернованих вояків-українців у таборах Ліберець і Йозефов, Чехословаччина, у 1921–1922 рр. (за матеріалами часопису «Український Скиталець»)

Ігор Срібняк; Анна Хлєбіна; Мачей Кротофіл

doi:10.28925/2524-0757.2026.111

Автор(и)

Ігор Срібняк Доктор історичних наук, професор, завідувач кафедри всесвітньої історії Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9750-4958
Анна Хлєбіна Магістр філології, бібліотекар, Слов’янська бібліотека — Національна бібліотека Чеської республіки, Прага, Чехія https://orcid.org/0000-0002-8767-3042
Мачей Кротофіл Доктор габілітований, професор УМК, завідувач кафедри військової історії Інституту історії і архівістики Університету Миколая Коперніка в Торуні, Торунь, Польща https://orcid.org/0000-0002-6691-5532

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2026.111

Ключові слова:

освітні курси, старшини, інтерновані вояки УГА, Ліберець, Йозефов, Чехословаччина

Анотація

У статті розглянуто особливості функціонування освітніх курсів інтернованих вояків Української Галицької Армії у таборах Ліберець і Йозефов ЧСР упродовж 1920–1922 рр. У них старшини мали можливість відвідувати матуральні гімназійний реальний та семінарійний курси, натомість для стрілецького складу інтернованих було засновано низку практичних курсів, із завершенням яких вони мали вагомі шанси на працевлаштування та отримання гідної зарплатні. Водночас у таборах опікувалися й тими вояками, хто мав низький освітній ценз, організуючи для них проведення курсів неграмотних і малограмотних. Освіта таборян стала одним із найпотужніших інструментів для подальшої їх адаптації та соціалізації в ЧСР, що значно полегшувало комбатантам процес інтеграції до чехословацького суспільства. До ведення курсів залучалися кращі представники старшинського корпусу УГА, які мали для цього необхідні знання та навички, а також патріотичні почування і бажання підготувати своїх земляків до тривалого перебування на чужині. Саме тому всі освітні осередки (школи, гуртки, курси), що діяли в таборах, виконували й важливу національну місію, яка полягала в збереженні української культури, мови та історичної пам’яті інтернованого вояцтва.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Brailian, N. (2018). Ukrainski taborovi chasopysy u Chekhoslovatskii Respublitsi yak dzherelo do martyrolohu internovanykh ukraintsiv (1919–1923 rr.). Zbirnyk prats Naukovo-doslidnoho instytutu presoznavstva, 8, 75–98 [іn Ukrainian].

Furtes, O. (2008). Istoryko-memuarnyi litopys UHA «Ukraїnskyi Skytalets» 1920–1923 rr. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 17, 130–137 [іn Ukrainian].

Krotofil, M., & Sribnyak, I. (2018). Activity of Schools and Educational Courses for Soldiers of the Ukrainian Galician Army Interned in Czechoslovakia as a Form of Their Socialization (1919–1920). Skhid, 6(158), 58–62 [іn English] https://doi.org/10.21847/1728-9343.2018.6(158).154914

Krotofil, M., Sribnyak, I., & Chlebina, A. (2023). Osnovni proiavy zhyttiediialnosti robitnychykh komand UHA v CHSR, 1922 — berezen 1923 rr. (za materialamy chasopysu «Ukraїnskyi Skytalets») «Terrae motor, solis caelique stator». Monografia zbiorowa z okazji 550 rocznicy urodzin wybitnego polskiego astronoma Mikołaja Kopernika. Warszawa-Paryż, 242–251 [іn Ukrainian].

Martyanova, Ya., Sribnyak, I., & Chlebina, A. (2021). Materialy chasopysu «Ukraїnskyi skytalets» yak dzherelo dlia rekonstruktsii taborovoho povsiakdennia internovanykh voiakiv-ukrayintsiv UHA v Chekhoslovachchyni (1922 r.). Człowiek w historii vs historia człowieka. Monografia zbiorowa. Warszawa-Paryż, 161–166 [іn Ukrainian].

Narizhnyy, S. (1942). Ukrainska emihratsiia. Kulturna pratsia ukrainskoi emihratsii mizh dvoma Svitovymy viinamy, 1. Prague [іn Ukrainian].

Pavlenko, M. I. (1999). Ukrainski viiskovopoloneni i internovani u taborakh Polshchi, Chekhoslovachchyny ta Rumunii: stavlennia vlady i umovy perebuvannia (1919–1924 rr.). Kyiv [іn Ukrainian].

Sydorenko, N. (1997). Vidchakhnuta vid ridnoho dereva haluzka (Taborovyi chasopys «Ukraїnskyi Skytalets» (Libertsi-Yozefov-Viden, 1920-1923) ta yoho znachennia u formuvanni natsionalnoi hromady u Chekhii).

Visnyk Kyivskoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Zhurnalistyka, 5, 66–72 [іn Ukrainian]. Sydorenko, N. (2000). Natsionalno-dukhovne samostverdzhennia. Ch. II: Presa internovanykh ukraintsiv ta tsyvilnoi emihratsii (Chekhiia, Polshcha, Rumuniia, Yehypet, 1919-1924). Kyiv [іn Ukrainian].

Sribnyak, I., & Kuptsov, A. (1999). Z istorii kulturno-osvitnioi roboty u tabori internovanykh viisk UHA v Yozefovi (1921–1922 rr.) IV Mizhnarodnyi konhres ukrainistiv (Odesa, 26–29 serpnia 1999 r.). Dopovidi ta povidomlennya. Istoriia. Ch. 2: ХХ stolittia, Mizhnar. asots. ukrain. Odesa; Kyiv; Lviv, 423–429 [іn Ukrainian].

Sribnyak, I. (2000). Ukraintsi na chuzhyni. Poloneni ta internovani voiaky-ukraintsiv u krainakh Tsentralnoi ta Pivdenno-Skhidnoi Yevropy: stanovyshche, orhanizatsiia, kulturno-prosvitnytska diialnist (1919–1924 rr.). Kyiv [іn Ukrainian].

Sribnyak, I., & Сhlebina, A. (2023). «Kulturno-Prosvitniy Kruzhok» u tabori internovanykh voyakiv UHA Yozefov, CHSR (1921–1922 rr.): orhanizatsiino-osvitnii napriam diialnosti [“Cultural and Educational Section” in the Camp for Interned Soldies of the UGA at Jozefov, Czechoslovakia (1921–1922): Oranizational and educational activities]. Yevropeyski istorychni studii / European Historical Studies, 24, 83–98 [іn Ukrainian]. https://doi.org/10.17721/2524-048X.2023.24.7

Yamkova, O. M. (2004). Kulturno-prosvitnytska diialnist ta natsionalno-patriotychne vykhovannia u taborakh internovanykh ukraintsiv u Chekhoslovachchyni. Visnyk Kyyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Seriia «Istoriia», 74-76, 56–59 [іn Ukrainian].