Голодомор 1932–1933 рр. у грецьких селах Надазов’я: усні свідчення жертв

Анотація

У статті проаналізовано свідчення мешканців грецьких сіл Північного Надазов’я — очевидців Голодомору 1932–1933 років. Висвітлено коло питань, до яких зверталися респонденти у своїх спогадах, визначено специфіку спогадів у порівнянні з іншими історичними джерелами з цієї проблеми. Більшість свідчень жертв Голодомору серед греків Північного Надазов’я представлена в «Національній книзі пам’яті жертв голодомору 1932–1933 років в Україні. Донецька область». Суттєвою рисою утворення такого джерела, як свідчення жертв, є те, що носіями свідчень виступали переважно літні люди, які пережили Голодомор у дуже молодому віці. Попри певну фрагментарність, свідчення мешканців грецьких сіл Північного Надазов’я містять різнопланову і надзвичайно важливу інформацію для реконструювання домінуючих настроїв, дають змогу побачити пересічну людину під час цієї страшної катастрофи з її болем, відчаєм, страхом і жагою до життя. Спогади про Голодомор в грецьких селах в першу чергу містять свідчення про процес хлібозаготовель, вилучення під час колективізації усього наявного у колгоспників і одноосібників. Переважна більшість респондентів звертає увагу на те, що представники влади вдавалися до насильницьких методів, не рахуючись з бажаннями й прагненнями грецьких селян. Джерелознавчий аналіз свідчень дає можливість з’ясувати або уточнити причини голоду, його масштаби, отримати інформацію про раціон населення, стратегії виживання, випадки самопожертв, сприйняття селянами виконавців розкуркулювання, деградацію поховального обряду, склад та чисельність померлих чи репресованих тощо. Кожний такий факт, збережений у пам’яті людей, дає історику унікальну інформацію, дослідження якої є вельми значущим у контексті мікроісторії та історії повсякдення.