ГЕНУЕЗЬКІ ТА ВЕНЕЦІЙСЬКІ КОЛОНІЇ ПРИЧОРНОМОР’Я І ПРИАЗОВ’Я В ПОЛІТИЦІ ТА МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИНАХ (1400–1475)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2019.2.7Ключові слова:
Генуя, Кафа, колонії, Кримське ханство, Східне Середземномор’я, Чорне мореАнотація
Наприкінці Середньовіччя регіон Чорного моря став зоною, яка набувала все більшого політичного значення. У XVI–XV ст. тут стикалися інтереси численних політичних гравців: Генуезька, Венеційська, Флорентійська і Пізанська республіки, Папський Рим, Священна Римська імперія, Англійське, Французьке й Арагонське королівства, Герцогство Бургундія, Візантійська імперія, Грузія, Велике князівство Литовське, Королівство Польське, Угорщина та Валахія і, нарешті, зростаюча Османська імперія. Однак ані сама метрополія, ані її союзники не могли допомогти Кафі, яка разом з іншими генуезькими та венеціанськими колоніями була захоплена османами під командуванням Гедик Ахмет-паші в 1475 році. Згодом весь регіон Південно-Східної Європи опинився під домінуванням Османської імперії.
Завантаження
Посилання
Agosto, A. (1977). Due lettere inedite sugli eventi dei Cembalo e di Sorgati en Grimee nel 1434. Atti della Società Ligure di Storia Patria. Nuova Serie, 17 (91), 513–517 [in Italian].
Agosto, A. (1981). Nuovi reperti archivistici genovesi dell’ «Officium Provisionis Romanie» sulla guerra di Cembalo (1434). Byzantino-bulgarica, 7, 103–108. [in Italian].
Andreescu, S. (1983). Autour de la derniere phase des rapports entre la Moldavie et Genes. Revue Roumaine d’Histoire, 21, 257–271 [in French].
Andreescu, S. (2006). New Documents Relating to Carlo Lomellino’s Expedition in the Black Sea are (1434). Il Mar Nero, 5, 259–272 [in English].
Archivio di Stato di Genova, Archivio Segreto 3034, Diversorum, Filze 14, No. 2 / 6.
Archivio di Stato di Genova, Archivio Segreto 3037, Diversorum, Filze, 17, No. 24.
Archivio di Stato di Genova, San Giorgio, Sala 34, 590/1230. Massaria Caffe 1422, f. 209v.
Archivio di Stato di Venezia, Senato, Misti, reg. 40, ff. 5 [6] v, 36 [37] v; reg. 43, ff. [203r], 207r; reg. 58, ff. 133r-v, 65r-v, 69r-v; reg. 59, ff. 42v, 52r–53v, 112r–v, 158r-159v; 164r-v, 166v; reg. 60, ff. 8r-v, 133v.
Babinger, F. (1957). Maometto il Conquistatore e il suo tempo. Turin: Giulio Einaudi [in Italian].
Baier, H.-F. (2001). Istoriia krymskikh gotov kak interpretatsiia Skazaniia Matfeia o gorode Feodoro. Ekaterinburg [in Russian].
Barker, J. (1969). Manuel II Palaologus (1391-1425); A Study in Late Byzantine Statesmanship. New Brunswick/New Jersey [in English].
Bertie-Delagard, A. L. (1920). Issledovanie nekotorykh nedoumennykh voprosov srednevekovia v Tavride. Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arkhivnoi komissii, 57, 1–135 [in Russian].
Blizniuk, S. (1998). Koshelek i zhizn genueztsev v Konstantinopole i Adrianopole v seredine XV v. Prichernomorie v sredniie veka, 3, 126–144 [in Russian].
Bogdan, I. (1913). Documéntele lui Stefan cel Mare. Bucharest: Atelierele Grafice & C, 324–328 [in Romanian].
Brun, F. (1872). Atlante idrografico del medio evo posseduto dal prof. Tammar-Luxoro, publisato a facsimile e annotalo dai socii C. Desimoni e L. Belgrano. Zapiski odesskogo obshhestva istorii i drevnostej, 8, 289–300 [in Italian].
Cazacu, M., & Kévonian, K. (1976). La chute de Caffa en 1475. La chute de Caffa en 1475 à la lumière de nouveaux documents. Cahiers du Monde russe et soviétique, 17 (4), 495–538 [in French].
Chalkokondyles, L. (1927). Historiarum demonstrationes. Budapest [in Latin].
Chiperis, A. (1961). K istorii chembalskogo vosstaniia. Uchenyie zapiski Turkmenskogo universiteta, 19, 291–307 [in Russian].
Codex epistolaris Vitoldi Magni ducis Lithuaniae 1376–1430; coll. Opera Antonii Prochaska. Krakow, 1882. X, 688 (doc. 1181), 660 (doc. 1159), 721 (doc. 1223). 1113 p. [in Latin].
Cronaca di Anonimo Veronese. Cronica 1446-1488, edita la prima volta ed illustrata da Giovanni Soranzo. Venezia: a spese della Società, 1915 [in Latin].
Daru, P. (1821). Histoire de la République de Venise. Vol. 8, Paris [in French].
Długosz, J. (1877). Joannis Długossii seu Longini canonici Cracoviensis Historiae Polonicae libri XII. Krakow. [in Latin].
Doumerc, B. (1985). La crise structurelle de la marine vénitienne au XV siècle: le problème du retard des Mude. Annales ESC, 40/3, 605–623 [in French].
Doumerc, B. (1988). Les Vénitiens à la Tana au XVe siècle. Le Moyen Age, No. 3–4, 363–379 [in French].
Ducas (1834). Corpus scriptorum historiae Byzantinae. Bonn. [in Greek and Latin].
Dupuigrenet Desroussilles, F. (1979). Vénitiens et Génois à Constantinople et en Mer Noire en 1431. Cahiers du Monde russe et soviétique, 20/1, 111–122 [in French].
Ecthesis chronica, Chronicon Athenarum, ed. S. Lambros. London: 1902. [in Greek].
Emanov, A. (1995). Sever i Jug v istorii kommercii na materialah Kafy XIII–XV vv. Tjumen [in Russian].
Folieta, U. (1704). Thesaurus antiquitatum et historiarum Italiae. Leiden [in Latin].
Fomichev, N. (1981). Dzhuchidskie monety iz Azova. Sovetskaia arkheologiia, 1, 219–241 [in Russian].
Gaina, A. (2001). Astronomy, Geodesy and Map-Drawing in Moldova Since the Middle Ages Till the World War I. Serbian Astronomical Journal, 162, 121–125 [in English].
Georgii et Johannis Stellae Annales Genuenses. (1730). Milan [in Latin].
Georgij Sfrandzi. (1953). Bolshaia hronika. Vizantiiskii vremennik, 3 [in Russian].
Gercen, A. G. (2004). Moldaviia i kniazhestvo Feodoro v 1475 g. Antichnaia drevnost i srednie veka, 35, 226–241 [in Russian].
Giustiniani, A. (1537). Annali della Repubblica di Genova. Genova [in Italian].
Gramota Iliasha voievody i gospodaria Moldavskogo Vladislavu koroliu Polskomu 1434 goda, sentiabria. Zapiski odesskogo obshhestva istorii i drevnosti, 1860, 4, 323–330 [in Russian].
Grekov, I. (1963). Ocherki po istorii mezhdunarodnykh otnoshenii Vostochnoi Evropy v XIV–XVI vv. M.: Izdatelstvo vostochnoi literatury [in Russian].
Grekov, I. (1975). Vostochnaia Yevropa i upadok Zolotoi Ordy (na rubezhe XIV–XV vv.). M.: Nauka [in Russian].
Halecki, O. (1919). Z Jana Zamoyskiego Inwentarza Archivum Koronnego: Мateriały do dziejlów Rusi i Litwy w XV wieku; Polska Akademia Umiejętności, Kraków. Archiwum Komisji Historycznej. Krakow [in Polish].
Hankins, J. (1995). Renaissance Crusaders Humanist Crusade Literature in the Age of Mehmed II. Dumbarton Oaks Papers, 49 (Symposium on Byzantium and the Italians, 13th–15th Centuries), 111–207 [in English].
Jorga, N. (1899). Notes et extraits pour servir à l’histoire des Croisade au XVe siècle. Revue de l’Orient latin, 7 [in French].
Karpov, S. (2005). “The Black Sea Region Before and after the IV Crusade”. Urbs capta: The Fourth Crusade and its Consequences; La IVe Croisade et ses conséquences. Paris. 285–294 [in English].
Karpov, S. (2009). Greki i latiniane v venetsianskoi Tane (seredina 14–seredina 15 vv.). Prichernomorie v sredniie veka, 7, 164–173 [in Russian].
Karpov, S. (1990). Italianskie morskie respubliki i Yuzhnoie Prichernomorie v XIII-XV vekakh: problemy torgovli. Moscow [in Russian].
Karpov, S. (1995). Prichernomorie v XV veke po materialam sobraniia Diversorum, Filze Sekretnogo Arhiva Genui. Prichernomorie v sredniie veka, 2, 9–19 [in Russian].
Karpov, S. (1994). Putiami srednevekovykh morekhodov. Moscow [in Russian].
Karpov, S. (1998). Regesty dokumentov fonda Diversorum Filze sekretnogo arkhiva Genui, otnosiashchiesia k istorii Prichernomor’ja. Prichernomorie v srednie veka, 3, 9–81 [in Russian].
Klimanov, L. (2005). Krymskie pamiatniki srednevekovoi genuezskoi lapidarnoi epigrafiki: vozmozhnosti istochnika. Sugdeiskii sbornik, 2, 454–484 [in Russian].
Kolli, L. (1913). Hadzhi-Girei khan i yego politika (po genuezskim istochnikam). Vzgliad na politicheskiie snosheniia Kaffy s tatarami v XV veke, Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arkhivnoi komissii, 50, 99–139 [in Russian].
Kolli, L. (1905). Hristoforo di Negro, poslednii konsul Soldai. Poslednie gody genuezskoi Soldai (1469–1475 gg.). Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arkhivnoi komissii, 38, 1–28 [in Russian].
Kolli, L. (1911). Istoricheskiie dokumenty o padenii Kaffy, Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arkhivnoi komissii, 45, 1–24 [in Russian].
Kolli, L. (1911). Kaffa v period vladeniia yeiu bankom sv. Georgiia (1454–1475), Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arkhivnoi komissii, 47, 75–112 [in Russian].
Kolli, L. (1918). Padenie Kaffy. Izvestiia Tavricheskoi uchenoi arkhivnoi komissii, 54, 129–171 [in Russian].
Kozubovskii, G. A. (2005). O vremeni poiavleniia kafinskikh nadchekanok na dzhuchidskikh monetakh. Sugdeiskii sbornik, 2, 155–160 [in Russian].
Kronika polska, litewska, żmódzka i wszystkiéj Rusi Maciejá Stryjkowskiego. Warsaw, 1846 [in Polish].
Lannoy, G. de. (1840). Voyages et ambassades de messire Guillebert de Lannoy, 1399–1450. Mons [in French].
Laurent, V. (1955). L’assassinat d’Alexis IV empereur de Trébizonde (+1429): Date et circonstances. Archeion Pontou, 20, 138–143 [in French].
Letopis Avraamki. (1980). Polnoie sobranie russkikh letopisei, 35, 85–90 [in Russian].
Letopisi Belorussko-Litovskie. (1980). Polnoie sobranie russkikh letopisei, 35, 19–84 [in Russian].
Liv-, Est und Kurlandisches Urkundenbuch. Riga/Moscow, 1884 [in German].
Małowist, M. (1947). Kaffa — kolonia genuenska na Krymie i problem wschodni w latach 1453-1475. Warsaw [in Polish].
Murzakevich, N. (1848). Moldo-Vlakhiiskie gramoty, khraniashchiesia v Bessarabii. Zapiski odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 2, 562–567 [in Russian].
Myts, V. (2000). Voina 1433–1441 gg. mezhdu Kaffoi i Feodoro. Antichnaia drevnost i srednie veka, 31, 330–359 [in Russian].
Negri, T. de. (2003). Storia di Genova. Florence [in Italian].
Nicol, D. (1988). Byzantium and Venice: A Study in Diplomatic and Cultural Relations. Cambridge: Cambridge University Press [in English].
Olgiati, G. (1991). The Genoese Colonies in Front of the Turkish Advance (1453–1475). Ankara Üniversitesi Dil ve Tarih-Coğrafya Fakültesi Tarih Bölümü Tarih Araştırmaları Dergisi, 15/26, 381–389 [in English].
Opimakh, O. (2005). Kollektsiia genuezsko-tatarskikh asprov v sobranii natsionalnogo zapovednika «Sofiia Kievskaia». Sugdeiskii sbornik, 2, 524–528 [in Russian].
Pistarino, G. (1986). The Genoese in Pera ‐ Turkish Galata. Mediterranean Historical Review, 1/1, 63–85 [in English].
Primaudaie, É. (1848). Études sur le commerce au Moyen Age. Histoire du commerce de la mer Noire et des colonies génoises de la Krimée. Paris: Comptoir des imprimeurs-unis [in French].
Régestes des délibérations du Sénat de Venise concernant la Romanie, vol. 3, 1431–1463. Paris/The Hague, Mouton & Co., 1961 [in French].
Roccatagliata, A. (1982). Notai Genovesi in Oltremare : atti rogati a Pera e Miliene. Genova: Univ. di Genova, Ist. di Medievistica [in Italian].
Sathas, K. (1882). Documents inédits relatifs à l’histoire de la Grèce au moyen âge. Paris [in French].
Spuler, B. (1943). Die Goldene Horde. Die Mongolen in Russland 1223–1502. Leipzig [in German].
Stepanenko, V. (1990). Legenda o Gavrakh i Khersones v russkoi i sovetskoi istoriografii. Istoriografiia Balkanskogo srednevekovia, 87–95 [in Russian].
Stepanenko, V. (2001). Vladeteli Feodoro i vizantiiskaia aristokratiia XV v. Antichnaia drevnost i srednie veka, 32, 335–353 [in Russian].
Stöckly, D. (1995). Le Système de l’incanto des galées du marché de Venise (fin XIIIe — milieu XVe siècle). Leiden/NY/Cologne, E. J. Brill [in French].
Talyzina, A. (1999). Ballistarii na venetsianskikh galeiakh Romanii. Vizantiiskii vremennik, 58, 60–71 [in Russian].
Talyzina, A. (1998). Tipologiia i evoljutsiia formuliara dokumentov po istorii navigatsii. Prichernomorie v srednie veka, 3, 164–177 [in Russian].
Tardy, L. (1971). Régi magyar követjárások Keleten. Budapest: Akadémiai Kiadó, 221 S. [in Hungarian].
Thiriet, F. (1959). La Romanie vénitienne au moyen âge. Paris: Ed. Boccard [in French].
Tizengauzen, V. (1884). Sbornik materialov, otnosiashchikhsia k istorii Zolotoi ordy, T. 1, St. Petersburg [in Russian].
Vigna, A. (1868). Codice diplomatico delle colonie Tauro-liguri. Genova [in Latin].
Volkov, M. (1872). Chetyre goda goroda Kafy (1453, 1454, 1455 i 1456). Zapiski odesskogo obshchestva istorii i drevnostei, 8, 109–144 [in Russian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2019 Київські історичні студії
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
