Діяльність Збірної станиці Української національної армії у Відні щодо залучення до складу Галицької армії військовослужбовців неукраїнського походження
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2021.12Ключові слова:
Україна, військове найманство, Галицька армія, ЗУНР, ГаличинаАнотація
У статті досліджується маловивчене явище вітчизняної історії новітньої доби — військове найманство на прикладі діяльності Збірної станиці Української національної армії (ЗС УНА). Впродовж 1918–1923 років вона діяла у столиці Австрії Відні й займалася залученням на українську військову службу колишніх військовослужбовців австро-угорської армії неукраїнського походження. Розвідка ґрунтується на критичному вивченні робочої документації ЗС УНА та аналізі інших архівних й опублікованих матеріалів.
Завантаження
Посилання
Deák, I. (1990). Beyond Nationalism: A Social and Political History of the Habsburg Officer Corps, 1848–1918. New York and Oxford [in English].
Hrycak, J. (2000). Historia Ukrainy, 1772–1999: narodziny nowoczesnego narodu. Lublin [in Polish].
Hunczak, T. (2008). Symon Petliura and the Jews: A Reappraisal. New York—Toronto [in English].
Hutsuliak, M. (1993). Pershyi lystopad 1918 roku na zakhidnykh zemliakh Ukrainy. Kyiv [in Ukrainian].
Yaroslavyn, S. (1956). Vyzvolna borotba na Zakhidno-Ukrainskykh Zemliakh 1918–1923 rokakh. Philadelphia [in Ukrainian].
Kuzma, O. (1931). Lystopadovi dni 1918 r. Lviv [in Ukrainian].
Magocsi, P. (2002). The Roots of Ukrainian Nationalism. Galicia as Ukraine’s Piedmont. Toronto [in English].
Stetsyshyn, O. L. (2012). Landsknekhty Halytskoi armii. Lviv: Chasopys [in Ukrainian].
Tyshchyk, B. I. & Vivcharenko, O. A. (1998). Zakhidnoukrainska Narodna Respublika 1918–1923 rr. Kolomyia [in Ukrainian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Олег Стецишин
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.