Просопографічний портрет батьків-засновників Української незалежної держави та Литовської республіки: компаративний аналіз
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2022.211Ключові слова:
Україна, Литовська республіка, президент, Саюдіс, просопографія, державотворенняАнотація
У статті створено просопографічні портрети батьків-засновників Української незалежної держави та Литовської Республіки, відновлених у 1990 та 1991 рр. Акцентовано увага до лідерів громадсько-політичних організацій, які становили ядро опозиційного руху проти диктатури компартії, – Вітаутаса Ландсберґіса, В’ячеслава Чорновола й Левки Лук’яненкиу. Вдалося визначити спільні та відмінні риси очільників в обох країнах: національно-демократичний ухил, тривалість дисидентської діяльності, належність до того чи іншого суспільного прошарку, участь у політичній діяльності, особистий внесок у розбудову незалежності країни тощо. Водночас постають образи перших президентів України та Литовської Республіки Леоніда Кравчука й Альгірдаса Бразаускаса. Вони розглядається з урахуванням фактору часу, відзначаються суттєві відмінності у стратегіях державницької поведінки цих двох вихідців з однієї комуністичної системи.
Завантаження
Посилання
Asadi, T. (2015). En Route to the US Constitution: Founding Fathers and Lockean Philosophy. Historia Constitucional, 9, 407-420. [in English].
Bazhan, O. (2002). Hnivnyi vyklyk tyranovi : do 65-richchia vid dnia narodzhennia Viacheslava Chornovola. Kalendar klasnoho kerivnyka. Drohobych. [in Ukrainian].
Bitautas, A. Kaip ten iš tikrųjų buvo valdant A. Brazauskui. Parlamento studijos. 2018. №25. Р. 215-222. [in Lithuanian].
Bohatchuk, S. V.( 2020). Chornovil. “Velykyi lider velykoi natsii”. Scientific Journal Virtus, 43, 223-226. [in Ukrainian].
Bokoch, V. (2020). Prezydent Ukrainy L. Kravchuk: formuvannia ta realizatsiia derzhavnoi relihiinoi polityky. Rehionalni studii, 20, 85–89. [in Ukrainian].
Chornovil, V. M. (2002). Tvory: v 10 t.; A. Pashko (Ed.). Kyiv: Smoloskyp. [in Ukrainian].
Grybkauskas S., Tamošaitis M. (2019). Žmogus, jungęs epochas. Algirdo Brazausko politinė biografija. Mokslo ir enciklopedijų leidybos centras. [in Lithuanian].
Grybkauskas, S.; Tamošaitis, M. (2018). Epochų virsmo sūkuriuose: Algirdo Brazausko politinė biografija. Vilnius: Diemedžio leidykla. [in Lithuanian].
Danylenko V., Derevinskyi V. (2013). Derzhavnytska diialnist V. Chornovola (1990–1999 rr.). Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 4. [in Ukrainian].
Derevinskyi V. V. (2012). Chornovil – shef-redaktor hazet “Chas-Time” ta “Chas”. Ukrainoznavstvo, 1, 206–210. [in Ukrainian].
Derevinskyi, V. V. (2017). Chornovil i krymskyi separatyzm (1989-1991 rr.). URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Derevinskyi_Vasyl/V_Chornovil_i_krymskyi_separatyzm_1989-1991_rr/. [in Ukrainian].
Derevinskyi, V (Ed). (2014). Druhi Chornovolivski chytannia: Materialy naukovoi konferentsii, prysviachenoi 75-y richnytsi z dnia narodzhennia Viacheslava Chornovola. Ternopil. [in Ukrainian].
Kalashnykov, V. (2019). Pravovi zasady indianskoi polityky batkiv-zasnovnykiv USA. Aktualni problemy vitchyznianoi yurysprudentsii, 3-6. [in Ukrainian].
Karmazina, M. (2007). Prezydentstvo: ukrainskyi variant. Kyiv. [in Ukrainian].
Korotkova, O. (2010). Vnesok prezydenta Leonida Kravchuka u stvorennia pozytyvnoho imidzhu ukrainskoi derzhavy v sviti. Storinky istorii, 31, 181–190. [in Ukrainian].
Kryvdina, I. (2014). Ideolohichna spriamovanist dyplomatychnoi diialnosti Levka Lukianenka (1992–1993 rr.). Intelihentsiia i vlada, 30, 278-283. [in Ukrainian].
Lytvyn, V. (1994). Politychna arena Ukrainy: Diiovi osoby ta vykonavtsi. Kyiv: Abrys. [in Ukrainian].
Lopata, R. (2010). Politikai ir istorija: Algirdo Brazausko ir Vytauto Landsbergio istorijos sampratos. Politicians and history: conceptions of history by Algirdas Brazauskas and Vytautas Landsbergis. Vilnius: Vilniaus universiteto leidykla. [in Lithuanian].
Luhovyi, O. (2020). Prosopohrafiia v istorychnomu doslidzhenni. Odesa [in Ukrainian].
McClanahan, Bn. (2012). The Founding Fathers Guide to the Constitution. Regnery History. [in English].
Myronets, N., Starovoitenko, I. (2008). Prosopohrafiia/ In Spetsialni istorychni dystsypliny. Kyiv. [in Ukrainian].
Mykhalchenko, M., Andrushchenko, V. (2021). Leonid Kravchuk: “Vse zhyttia moie stalo politykoiu”. Kyiv: Parlamentske vyd-vo. [in Ukrainian].
Mykhalchenko, M., Andrushchenko, V. (2009). Ukraina rozdilena v sobi: vid Leonidii do Viktorii, (Vol.I). Kyiv. [in Ukrainian].
Pulia, I., Lukianov, O. (2020). Dokumentalno-rechovi materialy vystavky «Levko Lukianenko. z viroiu v nezalezhnist» u Natsionalnomu muzei istorii Ukrainy. Naukovyi visnyk Natsionalnoho muzeiu istorii Ukrainy, 6, 295-303. [in Ukrainian].
Rudych, F. (2018). Prezydenty suchasnoi Ukrainy. Naukovi Zapysky, 3(89), 5–24. [in Ukrainian].
Starovoitenko, I. (2006). Prosopohrafiia: pidkhody do traktuvannia zmistu naukovoi dystsypliny v istoriohrafii. Spetsialni istorychni dystsypliny: pytannia teorii ta metodyky, 13, 6-27. [in Ukrainian].
Steven G., Calabresi. (2006). The President, the Supreme Court, and the Founding Fathers: A Reply to Professor Ackerman. The University of Chicago Law Review, 469-485. . [in English].
Stone, L. 1971Prosopography. Historical Studies, 1, 46–79. [in English].
Trippe, K. (2016). Levko Lukianenko: U 1991-mu nezalezhnymy my ne staly. Deutsche Welle, 24 serpnia. URL: https://cutt.ly/kVSboiV. [in Ukrainian].
Udod, O. (2014). Prosopohrafichna palitra ukrainskykh radianskykh istorykiv doby “rozvynenoho sotsializmu”. Abstracts of Papers’13: Svitlo i tini ukrainskoho radianskoho istoriopysannia. (pp. 141–148). Kyiv. [in Ukrainian].
Veilentienė, A. (2019). Monografija, kurianti mitą apie Algirdą Brazauską. Parlamento studijos, 26, 194-203. [in Lithuanian].
Vehesh, M. (2007). Levko Lukianenko i Karpatska Ukraina. Svit istorii, 322-323. Uzhhorod: “Hoverla”. [in Ukrainian].
Verboven K., Carlier M., Dumolyn J. (2007). A short manual to the art of prosopography. In Keats-Rohan K.S.B. (Ed.) Prosopography Approaches and Applications (pp. 35-69.). Oxford, [in English].
Yas, O. (2003). Biohrafistyka. In: V. A. Smolii (Ed.). Entsyklopediia istorii Ukrainy (vol I). Kyiv: “Naukova dumka”. [in Ukrainian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Леся Коцур
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
