Репатріація полонених українців з Австрії (1918–1920): (Не)значущі Інші серед світу, що руйнується
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2024.24Ключові слова:
репатріація, полонені українці, Австрія, військово-санітарна місія, Перша світова війнаАнотація
У статті висвітлюється репатріація полонених українців з Австрії у 1918–1920 рр. Розглянуто роль українських організацій, зокрема Союзу Визволення України та Української військово-санітарної місії, у наданні полоненим гуманітарної допомоги та організації в їхньому середовищі культурно-освітньої роботи, налагодженні їх евакуації додому. Визначено роль політики Центральних держав, а згодом країн Антанти в затримці повномасштабної репатріації полонених українців, що було зумовлено широким залученням полонених до виконання примусових робіт (як під час Першої світової війни, так і в перший рік після її завершення). Разом з тим уряди європейських країн відмовляли полоненим у негайній репатріації і через побоювання у тому, що репатріанти будуть використані більшовиками для посилення власного військового ресурсу. Проаналізовані різні етапи репатріації, евакуаційні шляхи й умови перебування полонених крізь призму описового, проблемно-хронологічного й історико-порівняльного методів. Перший етап репатріації кількох тисяч полонених українців відбувся після укладення Брестського мирного договору 9 лютого 1918 р. шляхом формування у Фрайштадті Сірожупанної дивізії. Після завершення Першої світової війни на хід репатріації полонених українців, що спрямовувалася Українською військово-санітарною місією в Австрії, впливала ціла низка чинників. До їх числа належали: заборона Міжсоюзницької комісії Антанти у справі полонених царської армії на проведення їхньої репатріації, складна військово-політична та фінансова ситуація, в якій опинилася Директорія УНР. Попри несприятливі обставини, військово-санітарна місія провадила дипломатичні перемовини для визначення евакуаційних шляхів і транспортних засобів, надавала гуманітарну, медичну й продовольчу допомогу полоненим українцям на облаштованих станицях і лікарнях в Австрії (м. Відень, Інсбрук, Лебрінґ тощо). Більшовицька пропаганда й неможливість проведення повномасштабної евакуації зумовили самовідсторонення значної кількості полонених українців від українських місій та їх подальшу репатріацію більшовицькою дипломатією через території Латвії, Естонії та Фінляндії. Повоєнний період став надзвичайно складним випробуванням для української державності, в якому полонені українці опинилися заручниками зовнішньополітичних обставин. Проблема їхньої репатріації по-новому розкриває історію завершення Першої світової війни, повоєнних врегулювань і плекання української ідентичності в умовах полону.
Завантаження
Посилання
Davis, G. (1977). Prisoners of War in Twentieth-Century War Economies. Journal of Contemporary History, vol. 12, 623–634 [in English].
Holubko, V. (1997). Armiia Ukrainskoi Narodnoi Respubliky. 1917–1918: Utvorennia ta borotba za derzhavu [Army of the Ukrainian People’s Republic. 1917–1918: Establishment and struggle for the state]. Lviv [in Ukrainian].
Housden, M. (2007). When the Baltic Sea was a ‘bridge’ for humanitarian action: the League of Nations, the Red Cross and the repatriation of prisoners of war between Russia and Central Europe, 1920–22, Journal of Baltic Studies, Vol. 38, No. 1, 61–83 [in English].
Jones, H. (2014). Prisoners of war. In: Winter J, ed. The Cambridge History of the First World War. The Cambridge History of the First World War. Cambridge University Press, 266–290 [in English].
Leidinger, H., & Moritz, V. (2007). Die Repatriierung der k.u.k. Kriegsgefangenen 1918 bis 1922. In: Politicum, 28. Jg., Nov. 2007, 102: 1918 — Der Beginn der Republik, 53–56 [in German].
Moritz, V. (2014). The Treatment of Prisoners of War in Austria-Hungary 1914/1915. In: G. Bischof, F. Karlhofer, & S. R. Williamson (Eds.), 1914: Austria-Hungary, the Origins, and the First Year of World War I (Vol. 23, pp. 233–248). University of New Orleans Press [in German]. https://doi.org/10.2307/j.ctt1n2txft.14
Nachtigal, R. (2008). The Repatriation and Reception of Returning Prisoners of War, 1918–22, Immigrants & Minorities: Historical Studies in Ethnicity, Migration and Diaspora, 26:1–2, 157–184 [in English]. DOI: 10.1080/02619280802442662
Pater, I. (2000). Soiuz Vyzvolennia Ukrainy: problemy derzhavnosti i sobornosti [The Union for the Liberation of Ukraine: Statehood and unity problems]. Lviv [in Ukrainian].
Rachmimov, A. (2014). POWs and the Great War: Captivity on the Eastern Front. Berg [in English].
Sribniak, I. (1999). Poloneni ukraintsi v Avstro-Uhorschyni ta Nimechchyni (1914–1920 rr.) [Ukrainian Prisoners of War in Austria-Hungary and Germany (1914–1920)]. Kyiv [in Ukrainian].
Sribniak, I. (1999). Repatriatsiina diialnist ukrainskykh dyplomatychnykh i viiskovo-sanitarnykh ustanov u Yevropi v 1918 r. [Repatriation Activity of Ukrainian Diplomatic, Military and Sanitary Missions in Europe in 1918]. Studii z arkhivnoi spravy ta dokumentoznavstva, 5, 259–263 [in Ukrainian].
Sribniak, M. (2021). Ukrainian diplomacy in the process of repatriating Ukrainian prisoners of war from the territories of Germany and Austro-Hungary (1918–1919). Facta Simonidis 14(1), 239–250 [in English]. https://doi.org/10.56583/fs.23
Sribniak, M. (2024). Ukraińska Wojskowo-Sanitarna Misja w Austrii i na Węgrzech w latach 1918–1919 (na podstawie materiałów Centralnego Państwowego Archiwum Wyższych Organów Władzy i Zarządzania Ukrainy) [Ukrainian military and sanitary mission in Austria and Hungary in 1918–1919 (based on the documents of the Central State Archive of Higher Authorities and Administration of Ukraine]. Acta Universitatis Lodziensis. Folia Historica, 115, 49–66 [in Polish]. https://doi.org/10.18778/0208-6050.115.04
Steuer, K. (2013). First World War Central Power Prison Camps. History Faculty Publications, 1 [in English]. https://scholarworks.wmich.edu/history_pubs/1
Trembitskyi, V. (1972). Sanitarno-medychna sprava v Ukraini (lystopad 1917 — berezen 1918) [Sanitary and medical field in Ukraine (November 1917 — March 1918]. Visti Kombatanta, vol. 1, 29–32 [in Ukrainian].
Williams, R. C. (1967). Russian War Prisoners and Soviet-German Relations: 1918–1921, Canadian Slavonic Papers, 9:2, 270–295 [in English].
Willis, E. F. (1951). Herbert Hoover and the Russian Prisoners of World War I: A Study in Diplomacy and Relief, 1918–1919. Stanford [in English].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 Мілана Срібняк
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
