РУМУНСЬКА ДИПЛОМАТІЯ У БОРОТЬБІ ЗА БЕССАРАБІЮ НА ПАРИЗЬКІЙ МИРНІЙ КОНФЕРЕНЦІЇ (СІЧЕНЬ — ТРАВЕНЬ 1919 р.)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2017.22Ключові слова:
Паризька мирна конференція, Бессарабія, Антанта, дипломатія, «Велика Румунія»Анотація
У статті проаналізовано діяльність румунського дипломатичного представництва на Паризькій мирній конференції впродовж січня — травня 1919 р. Схарактеризовано головні політичні та військові аргументи, якими оперувала румунська дипломатія у відстоюванні права приєднати землі Бессарабії під юрисдикцію Бухаресту. У контексті визначеної теми проаналізовано й ставлення до «бессарабського питання» з боку лідерів Антанти (Франції, Великобританії та США).
Завантаження
Посилання
Bule, B. (2012). Obraz rumynskoi administratsii i nastroieniia naseleniia Bessarabii, otrazhennyie vo frantsuzskikh diplomaticheskikh i razvedyvatelnykh otchetakh 1918–1920 gg. International Historical Journal, 2. 49–54 (in Moldovian).
Vlasenko, V. (2008). Dokumenty i materialy Nadzvychaynoi dyplomatychnoi misii UNR v Rumunii (1919–1923). Attractions: archeographical yearbook, 8, 129–160 (in Ukrainian).
Za balkanskimi frontami Pervoi mirovoi voiny (2002). In edit. by B. Vinogradov. Moskva, Indrik, 504 p. (in Russian).
Kovalchyk, M. (2010). Vidnosyny Rumunii z uriadom Ukrainskoi Narodnoi Respubliky v 1919 r. Ukrainian Historical Journal, 4, 115–127 (in Ukrainian).
Levit, I. (2012). Bessarabskii vopros v kontekste mezhdunarodnykh otnoshenii (1919–1920 gg.). Parizhskaia mirnaia konferentsiia. Teraspol, Litera, 240 p. (in Russian).
Meltiukhov, M. (2010). Bessarabskii vopros mezhdu mirovymi voinami 1917–1940. M., Veche, 464 p. (in Russian).
Nazariia, S. (2012). Mezhdunarodnyie otnosheniia v epokhu mirovykh voin: fakty i mifologiia. Kishiniov, 655 p. (in Moldovian).
Nazariia, S. (2014). Pozitsiia Zapadnykh derzhav v bessarabskom voprose na Parizhskoi mirnoi konferentsii. https://ava.md/2014/01/21/poziciya-zapadnyh-derzhav-v-bessarabskom/
Popenko Ya. (2008). Perehovory mizh UNR ta frantsuzkym viiskovym komanduvanniam v Odesi u lystopadi 1918 — berezni 1919 r. Historical Journal, 3, 86–97 (in Ukrainian).
Popenko Ya. (2016). Rumuniia na shliakhu do Bukharestskoho myru 1918 roku. Eminak: scientific quarterly, 2, 53–59 (in Ukrainian).
Rumuniia: istoki i sovremennoie sostoianiie vneshnepoliticheskogo pozitsionirovaniia gosudarstva. (2013). In edit. by Kyrtova, A. A. M, RUSU, 102 p. (in Russian).
Yastrebchak, B. (2011). Fenomen «Velikoi Rumynii» i rumynskaia diplomatiia v gody Pervoi mirovoi voiny. M., RUSU, pp. 21–33 (in Russian).
Brătianu, Gh. I. (1995). Basarabia. Drepturi naţionale şi istoice. Bucureşti. 148 p. (in Romanian).
Contele De Saint-Aulaire. (2016). Însemnările Unui Diplomat de Altădată în România. 1916–1920 / Traducatori : Ileana Sturdza. 288 p. (in Romanian).
Le Temps. 20.02.1919. http:http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k2435615/f1.item
Le Temps. 20.01.1919. http:http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k243530r.item
Le Temps. 3.02.1919. http:http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k243544m.item
Le Temps. 30.03.1919. http:http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k2435997/f1.item
Le Temps. 4.02.1919. http:http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k2435450/f1.item
Le Temps. 6.03.1919. http:http://gallica.bnf.fr/ark:/12148/bpt6k2435751.item
Mitrasca, M. (2002). Moldova: A Romanian Province under Russian Rule. Diplomatic History From the Archives of the Great Powers. NY, Algors Publishing, 439 p. (in English).
Papers Relating to the Foreign Relations of the United States. The Paris Peace Conference. 1919. Volume III. Washington, 1943. 1062 p. (in English).
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2018 Київські історичні студії
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.