АНТРОПОЦЕНТРИЗМ І СОЦІОКУЛЬТУРНИЙ ПІДХІД ЯК СКЛАДНИКИ ЦИВІЛІЗАЦІЙНОГО ОСМИСЛЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2020.2.10Ключові слова:
антропоцентризм, соціокультурний підхід, цивілізаційне пізнання, гуманітаристика,, історія, УкраїнаАнотація
У статті з’ясовано методологічне значення переходу до цивілізаційного пізнання історії та ключову роль його складових, зокрема антропоцентризму й соціокультурного підходу. Відзначено, що методологічна переорієнтація істориків і перехід до вивчення історії українського народу в контексті цивілізаційної парадигми допомогли підвищити науковий рівень історичних студій, сформувати по-справжньому нове бачення ключових проблем вітчизняної і зарубіжної історії, спростувати низку сфальсифікованих і спотворених у імперські та радянські часи питань і довести цивілізаційну самобутність України.
Завантаження
Посилання
Boichenko, I. V. & Romanenko, O. V. (Eds). (2003). Tsyvilizatsiia: struktura i dynamika. Kyiv [in Ukrainian].
Hai-Nyzhnyk, P. (Ed.). (2016). Proceedings of the All-Ukrainian Scientific and Practical Conference Kyiv: “MP Lesia” [in Ukrainian].
Halushko, K. Yu. (2003). Antropolohiia istorychna. In V. A. Smolii (Ed.), Entsyklopediia istorii Ukrainy (Vol. 1, p. 109). Kyiv: Naukova dumka [in Ukrainian].
Horielov, M. Ye., Motsia, O. P., Rafalskyi, O. O. (2005). Tsyvilizatsiina istoriia Ukrainy. Kyiv: “EksOb” [in Ukrainian].
Horielov, Ye., Motsia, O. P., Rafalskyi, O. O. (2009). Derzhava i tsyvilizatsiia v istorii Ukrainy. Kyiv: Eko-Prodakshyn [in Ukrainian].
Holovko, B. (1997). Filosofska antropolohiia. Kyiv: IZMN, 240 p. [in Ukrainian].
Honcharevskyi, V. E. (2010). Tsyvilizatsiinyi pidkhid do istorii: suchasnyi ukrainskyi dosvid (1991–2009). Kyiv [in Ukrainian].
Hrushevskyi, M. (1991). Khto taki ukraintsi, i choho vony khochut. Kyiv: «Znannia Ukrainy» [in Ukrainian].
Huberskyi, L., Andrushchenko, V., Mykhalchenko, M. (2002). Kulturni vymiry rozvytku tsyvilizatsii na rubezhi stolit: problemy vyznachennia. Kyiv: «Znannia Ukrainy» [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. S. (2014). Tsyvilizatsiinyi vybir Ukrainy: teoretyko-metodolohichnyi, istorychnyi ta osvitianskyi aspekty. Ukraina u svitovii istorii, 3(52), 224–242 [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. S. (2014). Tsyvilizatsiini oriientyry novitnoi ukrainskoi istoriohrafii. Istoriohrafichni doslidzhennia v Ukraini, 24, 23–38 [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. S., Rafalskyi, O. O., Yurii, M. F. (2017). Mentalnyi vymir ukrainskoi tsyvilizatsii. Kyiv.: Heneza [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. S., Rafalskyi, O. O., Yurii, M. Ya. (2015). Ukrainska kultura: tsyvilizatsiinyi vymir. Kyiv.: IPiEND im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Kalakura, Ya. S., Yurii, M. F. (2016). Metodolohichni zasady tsyvilizatsiinoho piznannia kultury. Naukovi zapysky IPiEND, 3–4, 41–54 [in Ukrainian].
Kosmyna, V. H. (2011). Problemy metodolohii tsyvilizatsiinoho analizu istorychnoho protsesu. Zaporizhzhia : ZNU [in Ukrainian].
Makklelland, D. (2007). Motivatsiia cheloveka. Saint Petersburg: Piter [in Russian].
Marks, K. Svyatoie semeistvo, ili Kritika kriticheskoi kritiki. Protiv Bruno Bauera i kompanii. In K. Marks i F. Engels. Sochineniia (Vol. 2). Moskva: Politizdat [in Russian].
Melnyk, V. (2015). Narysy z teorii sotsiokulturnoi antropolohii. Vinnytsia [in Ukrainian].
Mikhalchenko, N. I., Andrushchenko, V. P. (2012). Ukraina raskolotaia v sebe: ot Leonidii do Viktorii. Vol. 2. Kyiv: ІPіEND іm. І. F. Kurasa [in Russian].
Mikhalchenko, N. (2016). Velikii tsivilizatsionnyi vzryv na rubezhe ХІХ–ХХ vekov. Kyiv [in Russian].
Mikhalchenko, N. (2013). Ukrainskaia regionalnaia tsivilizatsiia: proshloie, nastoiashchee, budushchee. Kyiv: IPiENI im. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Russian].
Motsia, O. P. (2011). Ukraintsi: narod i yoho zemlia (etapy stanovlennia). Kyiv: Starodavnii Svit [in Ukrainian].
Mykhailiuk, O. (2016). Sotsiokulturnyi pidkhid yak metodolohiia istorychnoho doslidzhennia. Ukrainskyi selianyn, 16, 9–14 [in Ukrainian].
Rafalskyi, O., Samchuk, Z. (2018). Tsyvilizatsiine perekhrestia suchasnoho suspilstva. Kyiv: IPiENDim. I. F. Kurasa NAN Ukrainy [in Ukrainian].
Pavlenko, Yu. V. (2001). Istoriia svitu: tsyvilizatsiinyi i sotsiokulturnyi rozvytok liudstva. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Salata, O. (2017). Svitohliadni ta metodolohichni pozytsii formatsiinoho i tsyvilizatsiinoho pidkhodiv do istorii. In O. O. Salata (Ed.), Tsyvilizatsiini dyskursy svitovoi ta ukrainskoi istoriohrafii : monohrafiia (pp. 9–20) [in Ukrainian].
Salata, O. O. (2016). Tsyvilizatsiinyi pidkhid u vykladanni istorii: vid naukovoi kontseptsii do shkilnoi audytorii. Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetuimeni H. S. Skovorody: «Istoriia ta heohrafiia», 56, pp. 98–105 [in Ukrainian].
Schwartz, S. & Sagie, G. (2000). Value Consensus and Importance. A Cross National Study. Journal of Cross Cultural Psychology, Vol. 31, 4. http://jcc.sagepub.com/
Shakun, N. V. (2018). Sotsiokulturnyi pidkhid do istorii yak alternatyva istorychnomu monizmu. Problemy sotsialnoi roboty: filosofiia, psykholohiia, sotsiolohiia, 1 (11) [in Ukrainian].
Seheda, S. (2009). Antropolohiia. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Smovzhenko, S. & Skryn, Z. E. (Eds.). (2015). Ukrainska liudyna v yevropeiskomu sviti: vymiry identychnosti. Kyiv: UBS NBU [in Ukrainian].
Sytnyk, S. (2012). Kulturna antropolohiia: pokhodzhennia liudyny i suspilstva. Lviv: «Lvivska politekhnika» [in Ukrainian].
Voropaieva, V. H. (2008). Antropolohichni zasady doslidzhennia liudyny yak tsilisnoi istoty: teoretyko-metodolohichnyi analiz. Humanitarnyi visnyk ZDIA, 33, 169–176 [in Ukrainian].
Voropaieva, T.S. (2018). Ukrainska liudyna yak «HOMO ANTEMURALE». Abstracts of Papers ‘18. Antropolohichni vymiry filosofskykh doslidzhen, (pp. 82–85), Dnipro [in Ukrainian].
Yurii, M. F. (2008). Antropolohiia. Kyiv: Dakor. [in Ukrainian].
Yurii, M. F. (2008). Sotsiokulturnyi svit Ukrainy. Kyiv: Kondor [in Ukrainian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Ярослав Калакура
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
