Маловідомі сторінки життя родини Лєдоховських. Архітектор Ігнатій Лєдоховський: творчість та доля

Оксана Лобко

doi:10.28925/2524-0757.2022.112

Автор(и)

Оксана Лобко Кандидатка історичних наук, Український центр розвитку музейної справи, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-3455-3554

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2022.112

Ключові слова:

Ігнатій-Владислав Казимирович Лєдоховський, генеалогія, родина Лєдоховських, Стрільники, архітектор Києва, модерн у Києві

Анотація

У статті на основі аналізу нововиявлених джерел висвітлено маловідомі сторінки історії спольщеної родини Лєдоховських гербу Салава й представлено біографії київського архітектора Ігнатія Лєдоховського (13 (25) травня 1867 — з 2 на 3 березня 1932) і його родини: братів Кароля (1871–1931) та Станіслава (1874–1940). Архітектор, цивільний інженер Ігнатій-Владислав Казимирович Лєдоховський працював у Києві у першій чверті ХХ ст. і залишив містянам непо-вторні споруди у стилі модерн, що ось уже впродовж століття є окрасою міста.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bielomiesiatsev, A. (2012). Arkhitektura Kyieva kintsia XIX – pochatku XX st.: teoretyko-metodolohichni peredumovy ta realii arkhitekturnoi praktyky. Suchasni problemy doslidzhennia, restavratsii ta zberezhennia kulturnoi spadshchyny, 8, 7–244, 167 [in Ukrainian].

Hiliarov, S. (1936) Arkhitektura Kyieva peredvoiennoi doby. Sotsialistychnyi Kyiv, 4, 37–39 [in Ukrainian]. Kalnitskiy, M. (1997). “Smutnyie dogadki” i strogie fakty. Arkhitektura i prestizh, 3–4, 39 [in Russian]. Kolesnyk, V. (2007). Podilske tovarystvo silskoho hospodarstva i silskohospodarskoi promyslovosti (1896–1918). Vinnytsia [in Ukrainian].

Lobanovskaia, A. (1997). Arkhitektor-legenda Ignatiy Ledokhovskiy (fakty i predpolozheniia). Arkhitektura i prestizh, 3–4, 37–39 [in Russian].

Malakov, D. (1999). Modern na vulytsi Olesia Honchara, 33-B. Yanus. Nerukhomist, 3 (112), 12–13 [in Ukrainian].

Mokrousova, O. (2016). Vnesok polskykh arkhitektoriv Kyieva 19 – pochatku 20 stolit u formuvannia istorychnoho obrazu mista. Ukrainsko-polski arkhitekturni vizii: Pohliad kriz chasy ta epokhy, IX, 63–75 [in Ukrainian].

Mokrousova, O. (2021). Heorhiivska likarnia v Kyievi. Nevidomyi slid Vilhelma Kotarbinskoho. Antykvar, 5/6, 150–157 [in Ukrainian].

Mokrousova, O. (2018). Liniia doli na doloni Kyieva. Vulytsia Kostolna. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Odnorozhenko, O. (2009). Ukrainska rodova heraldyka doby serednovichchia ta rannioho modernu (XIV–XVIII st.)[Ukrainian Family Heraldry of the Middle Ages and Early Modern Periods (14–18 centuries)]. Candidate’s thesis, Kyiv [in Ukrainian].

Sobchuk, V. (2012). Shliakhetskyi rid Lidykhivskykh u XV – seredyni XVII stolit. In Kriz stolittia: Studii na poshanu Mykoly Krykuna z nahody 80-richchia (pp. 92–126), Lviv [in Ukrainian].

Sobchuk, V. (2017). Istorychna Volyn Pivnichnyi zakhid Ukrainy v rehionalnomu ta lokalnomu vymirakh mynuloho. Kremenets [in Ukrainian].

Barącz, S. (1879). Pamiętnik szlachetnego Ledochowskich domu. Lwów [in Polish].

Epsztein, T. (1998). Edukacja dzieci i młodzieży w polskich rodzinach ziemiańskich na Wołyniu, Podolu i Ukrainie w II połowie XIX wieku. Warszawa [in Polish].

Ledóchowski, M., (2002). …aby pozostał nasz ślad: dzieje rodu Ledóchowskich. Wrocław [in Polish]. Mrozowska, K. (1989). Les étudiants polonais à Gand (1856–1913). Zeszyty Naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego. Prace Historyczne, 88, 206–207 [in Polish].

Ród Ledóchowskich. (2008). Ojczyźnie i Bogu. Praca Zbiorowa. Warszawa [in Polish].

Wierzejski, W. K. (1939). Fragmenty z dziejów polskiej młodzieży akademickiej w Kijowie 1834–1920. Warszawa [in Polish].