Реакція сеймиків Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств на пацифікаційні ініціативи Августа ІІ (1698–1699)
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2023.15Ключові слова:
сеймики, пацифікаційний сейм, Август ІІ, Річ Посполита, парламентаризм, шляхта, екзулянтиАнотація
У статті розглянуто аспект історії сеймиків Київського, Брацлавського та Чернігівського воєводств у вигнанні в період раннього правління Августа ІІ у Речі Посполитій. У 1698–1699 рр. усі три екзулянтські сеймики проходили у місті Володимирі Волинського воєводства. На матеріалі досліджених сеймикових актів було виявлено, що всі три екзулянтські сеймики характеризувалися помірно роялістською політичною позицією. Сеймики Київського та Брацлавського воєводств до цього акцентували увагу на проблемах відносин у своїх володіннях із козаками Правобережної України, а також прагнули долучитися до монарших бенефіцій у момент докладання новим королем зусиль для отримання прихильності шляхти. Сеймик Чернігівського воєводства проявляв симетричну активність, долучаючись, окрім того, до підтримки литовських республіканців. Прихильність до короля екзулянтських сеймиків не заважала їм критикувати королівську владу та вносити пропозиції щодо врядування та поліпшення скарбово-військових справ.
Завантаження
Посилання
Arkhiv Yugo-Zapadnoi Rossii. (1910). (Vol. 2.) Kiev: Tipografiia imperatorskogo universiteta sv. Vladimira [in Russian, Polish & Latin].
Gil, A., & Skochylias, I. (2013). Volodymyrsko-Beresteiska yeparkhiia XI–XVIII stolit: istorychni narysy. Lviv: Vydavnytstvo Lvivskoi politekhniky [in Ukrainian].
Shymanskyi, Ye. (2022). Seimyk Chernihivskoho voievodstva ta vyklyky bezkorolivia po smerti Yana III Sobeskho (1696–1697) [The Sejmik of the Chernihiv Voivodeship and the Challenges of the Interregnum after the Death of Jan III Sobieski (1696–1697)]. Studia i materiały z historii nowożytnej i najnowszej Europy Środkowo-Wschodnie, 3, 109–134 [in Ukrainian].
Akta sejmikowe województw poznańskiego i kaliskiego. Lata 1696–1732. (2008). Ed. Michał Zwierzykowski, Poznań: Wydawnictwo Poznańskie [in Polish].
Augustyniak, U. (2008). Historia Polski 1572–1795. Warszawa: Wydawnictwo Naukowe PWN [in Polish].
Bizardier, M. (1853). Bezkrólewie po Janie III Sobieskim (przetł. J. Bartoszewicza). Wilno: Nakładem księgarni p.f. Rubena Rafalowicza [in Polish].
Burdowicz-Nowicki, J. (2013). Piotr I, August II i Rzeczpospolita (1697–1706). Kraków: Arcana [in Polish].
Grala, T. (2017). Stronnictwo saskie na Litwie w pierwszym okresie panowania Augusta II. Poznań: Uniwersytet im. Adama Mickiewicza w Poznaniu [in Polish].
Jarochowski, K. (1856). Dzieje panowania Augusta II od śmierci Jana III do chwili wstąpienia Karola XII na ziemie Polską. Poznań: Nakładem księgarni Jana Konstantego Źupańskiego [in Polish].
Konopczyński, W. (1948). Chronologia sejmów polskich 1493–1793. Kraków: Nakładem polskiej akadenii umiejętności [in Polish].
Konopczyński, W. (1936). Dzieje Polski nowożytnej. T. 2. 1648–1795. Warszawa: Skład główny u Gebethnera i wolffa [in Polish].
Konopczyński, W. (1918). Liberum Veto. Studyum porównawczo-historyczne. Kraków: Krakowska Drukarnia Nakładowa [in Polish].
Kucharski, T. (2019). "Seym ten bez początku zaczął się, bez końca kończy się". Sejm pacyfikacyjny z 1698 roku i jego znaczenie w kontekście ewolucji liberum veto. Krakowskie Studia z Historii Państwa i Prawa, 12 (2), 185–203 [in Polish].
Link-Lenczowski, Andrzej (1994). Rzeczpospolita na rozdrożu 1696–1736. Kraków: Krajowa Agencja Wydawnicza [in Polish].
Otwinowski, E. (1849). Dzieje polski pod panowaniem Augusta II od roku 1696–1728. Kraków: Nakładem i drukiem Józefa Czecha [in Polish].
Poraziński, J. (1984) Funkce polityczne i ustrojowe rad senatu w latach 1697-1717. Kwartalnik Historyczny, 91 (1), 25‒44 [in Polish].
Rachuba, A. (1987). “Radziejowski Augustyn Michał Stefan h. Junosza (1645‒1705)”. Polski Słownik Biograficzny, 1987, 30, 66‒76 [in Polish].
Rawita-Gawroński, F. (1922). Kozaczyzna ukrainna w Rzeczypospolitej Polskiej do końca XVIII wieku. Zarys polityczno-historyczny. Warszawa: Nakładem Gebethnera i Wolffa [in Polish].
Skrzypietz, A. (1922). Francuskie zabiegi o koronie polską po śmierci Jana III Sobieskiego. Katowice: Wydawnictwo Uniwersytetu Sląskiego [in Polish].
Staszewski, J. (2005). Wettynowie. Olsztyn: OBN Olsztyn [in Polish].
Stolicki, J. (2017). Miejsca odbywania sejmików koronnych na wygnaniu w latach 1648–1696. Zeszyty naukowe Uniwersytetu Jagiellońskiego, 144 (3), 441–457 [in Polish].
Stolicki, J. (2020) Problemy szlachty kijowskiej w drugiej połowie XVII wieku. Studia i materiały z historii nowożytnej i najnowszej Europy Środkowo-Wschodniej, 1, 49–68 [in Polish].
Volumina Legum. Prawa, konstytucye y przywileie Krolestwa Polskiego,Wielkiego Xięstwa Litewskiego y Wszystkich prowincyi należących. (1860). (Vol. 6). Petersburh [in Polish & Latin].
Wagner, M. (2000). Stanisław Jabłonowski. Kasztelan Krakowski. Hetman Wielki Koronny. Warszawa: Mada [in Polish].
Wojtasik, J. (1970). W przededniu traktatu karłowickiego. Stosunek Rzeczypospolitej i Augusta II do pokoju z Turkami. Kwartalnik Historyczny, 77 (2), 295–307 [in Polish].
Wojtasik J. (1696). Walka Augusta II z obozem kontystowsko-prymasowskim w pierwszym roku panowania (1697–98). Przegląd Historyczny, 60 (1), 24–44 [in Polish].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2023 Євген Шиманський
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
