Музика в соціокультурному середовищі дворянського маєтку кінця XVIII — середини ХІХ ст.: з історії кріпацького оркестру Ґалаґанів
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2021.17Ключові слова:
дворянський маєток, Ґалаґани, музика, кріпацький оркестр, музиканти-кріпакиАнотація
У статті розглянуто розвій музичної культури у просторі дворянського маєтку в Україні кінця XVIII — середини XIX ст. Це завдання реалізується завдяки реконструкції обставин утворення і діяльності кріпацького оркестру в маєтках Сокиринці та Дігтярі родини Ґалаґанів. Статтю доповнює публікація двох листів, що відбивають обставини перетворення Дігтярів на представницьку резиденцію, у побуті якої музика відігравала важливу роль.
Завантаження
Посилання
Bebutov, D. O. (1902). Zapiski. Kavkazskii sbornik, 23, 37–74 [in Russian].
Bohdanov, V. O. (2006). Kriposni kapely і orkestry v Ukraini. Visnyk Kharkivskoi derzhavnoi akademii dyzainu і mystetstv, 11, 17–25 [in Ukrainian].
Budzar, M., Kovalov, Ye. (comps.), Kolesnyk I. (ed.). (2019). «My vyikhaly z Sokyryntsiv…»: trevelohy rodyny Galaganiv”. [“We Set off from Sokyrentsi…”: Galalgan’s family travelogues]. Kyiv: StreamARLine [in Ukrainian].
Budzar, M. & Kovalov, Ye. (2021). Odyn z Shevchenkovykh chytachiv: komentari Andronyka Stepovycha do povisti «Muzykant». In Taras Shevchenko ta yoho teksty: chytannia, interpretatsiia, komemoratsiia na mezhi XIX–XX stolit. Kyiv [in Ukrainian].
Galagan, G. P. (1882). Malorusskii vertep; P. I. Zhitetsckii (foreword). Kievskaia starina, 10, 1–38 [in Russian].
Galagan, H. P. (1896). Rod Galaganov. In Stepovich, A. I. (ed.), 25-letiie Kollegii Pavla Galagana v Kieve, pp. 1–2, Kyiv [in Russian].
Galagan, Gryhorii. Zhurnal (1836–1841). (2020). [The Diary of Hryhorii Galagan (1836–1841)]. M. Budzar, Ye. Kovalov (comps.), I. Kolesnyk (ed.). Kyiv: StreamARLine [in Ukrainian].
Dinges, M. (2000). Istoricheskaia antropologiia і kulturnaia istoriia: cherez teoriiu “stilia zhizni” k “kulturnoi istorii povsednevnosti”. In Odissei. Chelovek v istorii 2000, pp. 96–124, Moskva: Nauka [in Russian].
Ernst, F. (1924). Kripatski kapely na Ukraini. Muzyka, 1–3, 33–38; 10–12, 205–213 [in Ukrainian].
Ernst, F. (1924). Shche pro kripatski kapely na Ukraini. Muzyka, 4–6, 48–49 [in Ukrainian].
Grech, A. (1998). Muzyka v russkoi usadbe. Russkaia usadba, 4 [in Russian]. https://www.booksite.ru/usadba_new/world/16_4_02.htm
Jörn, L., Christian, W. (2011). Noble Identities from the Sixteenth to the Twentieth Century. European Aristocratic Cultures in Law, Politics and Aesthetics. In What makes the nobility noble?: comparative perspectives from the sixteenth to the twentieth century. Göttingen: Vandenhoeck & Ruprecht [in English].
Lazarevskii, A. (1883). Galaganovskii familnyi arkhiv. Kievskaia starina, VII, 432–471 [in Russian].
Matsenko, V. A. (1888). Prilukshina. Istoricheskoie і statisticheskoie opisanie territorii Prilukskogo uiezda Poltavskoi gubernii. Romny [in Russian].
Mitelman, Ye. (1989). Nove pro Shevchenkovogo muzykanta. Radianske literaturoznavstvo, 10, 70–71 [in Ukrainian].
Mitelman, Ye. (1985). Za riadkom Shevchenkovoi povisti. Muzyka, 1, 27–29 [in Ukrainian].
Nikolaichik, F. (1887). Rod Lashkevichei і dnevnik odnogo iz nikh. Kievskaia starina, XIX, 696–716 [in Russian].
Seleckii, P. D. (1884). Zapiski Petra Dmitrievicha Seletskogo. Kievskaia starina, 8, 622 [in Russian].
Scherbakivskyi, D. (1924). Orkestry, hory і kapely na Ukraini za panschyny. Muzyka, 4–6, 141–155; 10–12, 205–213 [in Ukrainian].
Shamaieva, K. (1984). Pobut Dehtiariv (seredyna XIX st.). Muzyka, 6, 24–25 [in Ukrainian].
Stepovych, A. (2019). Sokyrynskyi vertep. Fortetsia, 10, 30–33 [in Ukrainian].
Soloviev, K. A. (2013). «Vo vkuse umnoi stariny...» Usadebnyi byt rossiiskogo dvorianstva II poloviny XVIII — I poloviny XIX vekov, po vospominaniiam, pismam і dnevnikam. Moskva [in Russian].
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2021 Марина Будзар
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.