У комунікаційному просторі українських інтелектуалів середини ХІХ ст.: листи Опанаса Марковича Григорію Ґалаґану
DOI:
https://doi.org/10.28925/2524-0757.2022.115Ключові слова:
Опанас Маркович, Григорій Ґалаґан, епістолярій, українське дворянство, український національно-культурний рух XIX ст.Анотація
У статті вперше повністю публікуються чотири листи українського філолога, фольклориста, літератора Опанаса Васильовича Марковича (1822–1867) до Григорія Павловича Ґалаґана (1819– 1888), одного з найвпливовіших землевласників Лівобережної України й помітного громадського діяча. Опанас Маркович є одним з тих представників української інтелектуальної спільноти середини XIX ст., чий внесок у розбудову національної культури ще належно не оцінений. Оприлюднення листування О. Марковича з Г. Ґалаґаном має за мету поглибити уявлення про світоглядні прі-оритети й життєві практики цієї особи і сприяти розумінню того, як діяла система мережевих зв’язків української інтелігенції у середині XIX ст. Листи, датовані 1856–1858 рр., унаочнюють низку питань, актуальних як особисто для автора й адресата, так і для кола ліберально нала-штованого українського дворянства, до якого належали ці люди. Етнографічні розшуки, записи й публікація українського пісенного фольклору, поява творів Марка Вовчка, обговорення роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада» — провідні теми епістолярію. Згадки про родинне-сімейне життя учасників листування створюють побутово-історичний контекст їхнього спілкування. На особливу увагу заслуговує той факт, що листи написані українською мовою, тому публікація їх є значущою для широкого кола гуманітаріїв — не лише істориків, але й філологів, спеціалістів з соціолінгвістики та інших. Мова листів, зі значною кількістю народних ідіом, з використан-ням архаїчних граматичних форм, репрезентує шлях, яким розвивалася українська літературна мова у XIX ст.
Завантаження
Посилання
Denis, M. (2012). Markovychi: nemyrivskyi slid. Vinnytsia [in Ukrainian].
Doroshkevych, O. (1928). Marko Vovchok. Biohrafichna rozvidka. In O. Doroshkevych (Ed.), Tvory Marka Vovchka (Vol. IV, pp. 7–240), Kyiv [in Ukrainian]. https://elib.nlu.org.ua/view.html?&id=10835
Holubchyk, H. D. (2003). Rid Markovychiv-Markevychiv u kulturno-hromadskomu zhytti Ukrainy: “nova simeina istoriia” [Markovich-Markeviches in cultural-social life of Ukraine: “New family history”]. Extended abstract of Candidate’s thesis, Dnipropetrovsk [in Ukrainian].
Kotsiuba, A. I. (1963). Afanasii Vasilievich Markovich – vydaiushchiisia ukrainskii folklorist. Extended abstract of Candidate’s thesis, Kiev [in Russian].
Miiakovskyi, V. (1928) Liudy sorokovykh rokiv (Kyrylo-metodiivtsi v yikh lystuvanni). Za sto lit, 2, 33–98 [in Ukrainian].
Miiakovsky, V. (1927). Opanas Markovych u Kyrylo-Metodiivskomu bratstvi. Za sto lit, 1, 20–45 [in Ukrainian].
Polovets, V. M. (2019). Markovych Oleksandr Mykhailovych. Chernihiv: Prosvita [in Ukrainian].
Samoilenko, H. V. (2010). Teatry i aktory Pivnichnoho Livoberezhzhia Ukrainy. Nizhyn [in Ukrainian].
Svitlenko, S. I. (2013). Ukrainskyi natsionalnyi rukh “dovhoho XIX stolittia” v konteksti neliniinoi istorii. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu, Seriia Istoriia ta arkheolohiia, 21, 3–9 [in Ukrainian].
Histsova, L. Z., & Serhiienko, H. Ya. (Comps.). (1990). Sprava O. V. Markovycha. In O. O. Franko (Ed.) Kyrylo-Mefodiivske tovarystvo (Vol. 3, pp. 79–150), Kyiv [in Ukrainian].
Tomazov, V. (1994). Markovychi. Starozhytnosti, 1–2, 24–26; 3–4, 26–28 .[in Ukrainian].
Yekelchyk, S. (2001). Te Nation’s Clothes: Constructing a Ukrainian High Culture in the Russian Empire, 1860–1900. Jahrbücher für Geschichte Osteuropas, Neue Folge, 49 (2), 230–239 [in English]. https://www. jstor.org/stable/41053011
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2022 Марина Будзар, Тетяна Терещенко
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International License.
Автори, які публікуються у цьому журналі, залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах публічної ліцензії Creative Commons: Attribution-NonCommercial-ShareAlike 4.0 International (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.