Заміжжя освітянки — підстава для звільнення? Думки керівників освітніх закладів Київського навчального округу початку 20 ст.

Автор(и)

  • Оксана Драч Професорка кафедри всесвітньої історії Факультету суспільно-гуманітарних наук Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, докторка історичних наук, професорка, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-7859-3385

DOI:

https://doi.org/10.28925/2524-0757.2024.11

Ключові слова:

викладачка, класна наглядачка, заміжня освітянка, жіноча освіта, начальник жіночої гімназії, голова педагогічної ради, Київський навчальний округ

Анотація

Гендерна нерівність зумовлює вивчення професійної діяльності жінок модерної доби. Метою статті є з’ясування думок начальників освітніх закладів Київського навчального округу початку 20 ст. щодо (не)доцільності освітянки продовжувати працювати після заміжжя. Визначено, що близько ¼ керівників підтримали звільнення заміжніх, 32,4 % застерегли від безумовної нормотворчості, 43,2 % заперечили її доцільність. Наголошено на маркерному образі освітянки, його службово-функційних, морально-етичних та сімейно-шлюбних рисах. Обґрунтовано зміну ставлення до потенційної репродуктивності службовиць у діловодному листуванні. Ознакою сприйняття емансипації жіноцтва є теза про те, що службова справність освітянок зумовлена не їхнім сімейним станом, а індивідуальними якостями й моральними імперативами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Abrams, L. (2002). The Making of Modern Woman: Europe 1789–1918. Longman [in English].

Berezivska, L. D. (2008). Reformuvannia shkilnoi osvity v Ukraini u 20 stolitti. Kyiv: Bohdanova A. M. [in Ukrainian].

Bludova, A. D. (1888). Vospominaniya grafini Antoniny Dmitriyevny Bludovoy. Moscow: Universitetskaya tipografiya [in Russian].

Drach, O. O. (2011). Vyshcha zhinocha osvita v Rosiiskii imperii druhoi polovyny 19 — pochatku 20 stolittia.. Cherkasy: Vertykal [in Ukrainian].

Drach, O. О. (2012). Women Graduates’ Self-Realization after Higher Educational Courses in the Russian Empire (end of the 19th century — beginning of the 20th century). Bulletin of the Cherkasy University. Series: Historical Sciences, 9 (222), 105–111 [in Ukrainian].

Drach, O.O. (2014). Prosvitytelky narodu: sotsialna misiia vypusknyts vyshchykh zhinochykh kursiv Rosiiskoi imperii. Ukrainian Peasant, 14, 66–69 [in Ukrainian].

Engel, B. A. (2011). Breaking the Ties that Bound: The Politics of Marital Strife in Late Imperial Russia. Cornell University Press [in English].

Gray, P. S., Williamson, J. B., Karp, D. A., & Dalphin, J. R. (2007). The Research Imagination: An Introduction to Qualitative and Quantitative Methods. Cambridge University Press [in English].

Heidi, J. (2008). Content Analysis. In L. M. Given (Ed.) The Sage Encyclopedia of Qualitative Research Methods. SAGE Publications [in English].

Makhinko, A. І. (2022). Social and Legal Status of Teaching in the Dnipro Ukraine (19th — early 20th centuries). History Pages, 55, 45–59 [in Ukrainian]. https://doi.org/10.20535/2307-5244.55.2022.269755

Ollier-Malaterre, A., & Foucreault, A. (2017). Cross-National Work-life research: Cultural and structural impacts for individuals and organizations. Journal of Management, 2017, 43, 111–136 [in Ukrainian]. DOI: https://psycnet.apa.org/doi/10.1177/0149206316655873

Pietrow-Ennker, B. (1999). Rußlands „neue Menschen“. Die Entwicklung der Frauenbewegung von den Anfängen bis zur Oktoberrevolution. Campus, Frankfurt am Main und New York [in German].

Rodevich, M. (Ed.). (1884). Sbornik deystvuyushchikh postanovleniy i prikazov po zhenskim gimnaziyam i progimnaziyam Ministerstva narodnogo obrazovaniya. St Petesburg: Tip. M. A. Khana [in Russian].

Shockley, K., Shen, W., DeNunzio, M., & Arvan, M. (2017). Disentangling the Relationship Between Gender and Work–Family Conflict: An Integration of Theoretical Perspectives Using Meta-Analytic Methods. Journal of Applied Psychology American Psychological Association, 102, 12, 1601–1635 [in English]. DOI: 10.1037/apl0000246Р. 1615

Stites, R. (1990). The New Generation. In Stites R. The Women’s Liberation. Movement in Russia: Feminism, Nihilsm, and Bolshevism, 1860–1930 (рр. 157–190). Princeton University Press [in English]. DOI: https://doi.org/10.2307/j.ctv1m5922h.13

Zijdeman, R. L., van Leeuwen, M.H.D., Rébaudo, D., Pélissier, J.-P. (2014). Working Women in France, nineteenth and twentieth centuries. Where, when, and which women were in work at marriage? The History of the Family, 19, 4, 537–563 [in English]. DOI: 10.1080/1081602X.2014.967266

Zubkov, I. (2010). Rossiiskoie uchitelstvo: povsednevnaia zhizn prepodavatelei zemskikh shkol, gimnazii i realnykh uchilishch. 1870–1916. Moscow: Novyi khronograf [in Russian].

Downloads


Переглядів анотації: 35

Опубліковано

2024-06-28

Як цитувати

Драч, О. (2024). Заміжжя освітянки — підстава для звільнення? Думки керівників освітніх закладів Київського навчального округу початку 20 ст. Київські історичні студії, (1 (18), 6–19. https://doi.org/10.28925/2524-0757.2024.11

Номер

Розділ

Історичні студії

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають